Генетичне тестування може стати початком кінця олімпійського спорту

Отримавши карту геному людини, люди почали виявляти велику цікавість до того, які генетичні чинники впливають на успіхи у спорті. Однак широке розповсюдження різних генетичних тестів може негативно вплинути на спорт високих досягнень.

Не так давно Міністерство науки і технології Китаю оголосило, що в країні напередодні Зимових олімпійських ігор-2022 буде проводитися генетичне тестування спортсменів. Отримані результати безпосередньо впливатимуть на відбір учасників.

Однак вчені б'ють на сполох, оскільки доступність і кількість пропозицій різних генетичних тестів по всьому світу зростає, збільшується і ризик дезінформації через неправильне тлумачення отриманих результатів.

Відомо, що на значимість спортивних досягнень впливають два генних варіанти – ACE II, пов'язаний з витривалістю, і ACTN3 RR, який відповідає за вибухову силу. Одначе попри вагомі докази зв'язку цих генів з атлетичними досягненнями, успіхи на підставі цих маркерів передбачати поки не виходить. Адже для досягнення високих спортивних результатів потрібен цілий комплекс вроджених і набутих якостей, умінь, фізичних і психологічних навичок, які не зводяться тільки до витривалості або сили. Застосування генетичного відбору може, на думку багатьох спортсменів і вчених, підірвати дух олімпійських ігор та інших спортивних змагань.

Так фахівці з Австралії вивчили наявні генетичні тести на визначення спортивного потенціалу і склали документ, який став офіційною позицією Австралійського інституту спорту. У ньому говориться, що генетичні тести не можуть слугувати підставою для визначення талантів жодної дитини або молодого спортсмена чи внесення змін до їхнього тренувального плану.

«Використання генетичного фенотипу як абсолютного провісника атлетичних успіхів або для спортивної селекції ненауково і неетично», – йдеться в документі.

Навпаки, генетичні тести можуть стати ґрунтом для широкомасштабної дискримінації.

Однак не тільки Китай, а й деякі інші країни збираються вивчати потенціал своїх атлетів за допомогою генетики і проводити програму спортивної селекції на молекулярному генетичному рівні. Є підстави вважати, що дедалі більше країн наслідуватимуть такий приклад, і це може призвести до генетичного допінгу і стати початком кінця олімпійського спорту.