Як коротка медитація може допомогти у лікуванні болю

Усвідомленість і медитація вже давно асоціюються з користю для здоров'я. Нове дослідження доводить, що їх позитивний вплив здатен проявитися навіть у тому випадку, якщо людина ніколи не практикувала їх раніше.

Учасники-добровольці краще справлялися з фізичним болем і негативними емоціями після короткої 20-хвилинної вправи на усвідомленість. Ніхто з них раніше не практикував медитацію. Результати свідчать про те, що позитивний вплив на мозок може дати свої плоди дуже швидко, пише sciencealert.com. «Отримані дані підтверджують ідею про те, що усвідомлене прийняття регулює емоційне тло, і це дає позитивні наслідки для клінічного лікування болю і негативних емоцій», – пишуть дослідники в опублікованій статті.

Під час дослідження його учасникам пропонували спробувати застосувати на практиці ідеї з прискореного курсу усвідомленості. Добровольці повідомляли про зменшення болю і про меншу кількість негативних емоцій. Паралельно дослідники використовували МРТ, щоб побачити, як реагує мозок тестованих людей. Вони виявили значне зниження активності мозку в зонах, пов'язаних з болем і негативними емоціями, коли добровольці намагалися бути усвідомленими.

«У ході проведення фізичного експерименту, коли на передпліччя випробовуваних впливали високими температурами, мозок реагував на гарячий дотик, як на теплий», – каже нейробіолог Хеді Кобер з Єльського університету. При цьому префронтальна кора головного мозку в тій частині, де обробляються усвідомлені та раціональні рішення, не була активована. Це говорить про те, що використання деяких методів усвідомленості здатне змінити наш мозок на підсвідомому рівні без будь-яких навмисних зусиль.

Дане відкриття може дати лікарям нові способи вирішення фізичних і психічних проблем. «Здатність залишатися в моменті, коли людина відчуває біль або негативні емоції, може принести користь при хронічних проблемах навіть без тривалої практики медитації», – підкреслює Кобер.

Дослідження було опубліковане в розділі «Соціальна когнітивна та афективна нейронаука».