Вчені встановили ще одну причину розвитку аутизму

У новому дослідженні вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (США) об'єднали дані сканування мозку дітей з певним підтипом аутизму. Вони з'ясували, що такі діти віддають перевагу картинкам із геометричними фігурами, мають більш низький рівень мозкової активності, а також що ділянки мозку, які відповідають за зорові та соціальні стимули, у них не взаємодіють між собою.

Одним із перших і найбільш відомих симптомів розладу аутистичного спектру (РАС) є відраза дитини до соціальної взаємодії з іншими. Наприклад, того, що привертає увагу звичайної дитини (танці, ігри, пісні), діти із РАС майже не сприймають і не зацікавлені в подібній соціальній діяльності.

«Це вказує на те, що в підтипі дітей із РАС (близько 20%), які віддають перевагу геометричним зображенням, а не картинкам дітей, існує розрив між зоровими і соціальними мережами мозку. У цих дітей яскраві рухомі фігури, а не соціально-емоційні стимули, контролюють нейронну активність, увагу і навчання», – пояснила Карен Пірс, професор неврології.

Щоденне відключення соціальних і зорових нейронних мереж призводить до того, що увага, досвід і навчання спрямовуються на примітивні, але візуально характерні стимули, такі як барвисті форми, що обертаються; це може бути причиною спостережуваних соціальних порушень у деяких дітей із РАС.

У цьому дослідженні вчені об'єднали стеження за очима (при цьому камера відстежувала і записувала, куди і на що дивиться дитина на екрані) з даними МРТ, яка деталізує зв'язок між різними мережами мозку.

Людський мозок має безліч нейронних мереж стану спокою, кожна з яких бере участь у різних сенсорних, когнітивних і соціальних функціях. Ці мережі активні, навіть коли ми нічим не займаємося, наприклад, уві сні, відзначили вчені.

Одна соціальна мережа мозку – мережа пасивного режиму роботи мозку (МПРРМ) – дуже активна, коли ми думаємо про себе та інших. Вважається, що аномалії у МПРРМ можуть бути основними причинами соціальних проблем у людей з аутизмом.

Проаналізувавши дані дітей із РАС і контрольних груп, вчені виявили нетипову нейронну взаємодію між МПРРМ, соціальними і зоровими мережами у дітей з аутизмом. Чим вище нетипова нейронна взаємодія, тим серйозніше соціальні комунікативні труднощі, особливо у дітей із РАС, які віддають перевагу геометричним зображенням.

Вчені планують розробити стратегію лікування такого типу аутизму.