Як володіння двома і більше мовами впливає на розвиток мозку, розповіли нейробіологи

Нещодавні дослідження показали, що володіння кількома мовами впливає на структуру людського мозку. Вчені виявили відмінності у корі великих півкуль і в підкіркових структурах головного мозку у двомовних або багатомовних дорослих і тих, хто може говорити тільки однією мовою.

Ці результати узгоджуються з іншими спостереженнями, які виявили зміни у структурі головного мозку у людей, що освоїли якийсь новий навик, такий як жонглювання або гра на піаніно. Оскільки ці зміни, як правило, спостерігалися в ділянках мозку, пов'язаних з набутими навичками, очікувалося, що двомовність або багатомовність впливатимуть на мозкові ділянки, пов'язані з обробкою мовної інформації, навчанням і контролем.

Вчені з Університету Редінга (Великобританія) і Університету Джорджтауна (США) провели нове дослідження, пише портал MedicalXpress, присвячене вивченню впливу, яке знання людиною з раннього дитинства більш ніж однієї мови чинить на розвиток головного мозку.

«Білінгвізм зачіпає ділянки головного мозку, пов'язані з тим, як ми засвоюємо і обробляємо мовну інформацію, а також як вибираємо, яку мову використовувати щоразу, коли говоримо, – розповідає провідний автор дослідження Христос Пляцикас. – Вважається, що такі структурні зміни дозволяють мозку ефективніше вирішувати ці складні завдання, які стають ще більш інтенсивними, якщо людина двомовна».

У своїх минулих дослідженнях Пляцикас і його колеги виявили, що структурні зміни головного мозку у людей, які володіють двома і більше мовами, нерідко варіюються в залежності від того, як часто вони говорять мовами, які знають. Їхня нова робота була спрямована на подальше вивчення цих змін шляхом спостереження за розвитком мозку у двомовних і одномовних індивідуумів з дитинства до ранньої молодості.

Нейробіологи вивчили великий загальнодоступний набір даних структурних МРТ-зображень головного мозку добровольців у віці від 3 років до 21 року, включаючи тих, хто говорив кількома мовами. Дослідники проаналізували зображення мозку в пошуках змін, які відбувалися в ньому в період дорослішання і розвитку випробовуваних, а потім перевірили, чи відрізнялися ці зміни у двомовних і одномовних учасників експерименту. Вони досліджували товщину, об'єм і площу поверхні сірої речовини в 41 ділянці кори головного мозку і підкіркових структур, а також характеристики білої речовини у 20 мозкових звивинах.

«Ми використовували розширену статистику, яка враховує конкретні форми траєкторій розвитку, з урахуванням вікових піків і падінь, і є більш інформативною, ніж традиційні методи, які розглядають розвиток мозку як пряму безперервну лінію», – зазначив Майкл Уллман, старший автор цього дослідження.

Аналіз, проведений Пляцикасом, Уллманом і їхніми колегами, дав низку цікавих результатів. По-перше, дослідники виявили, що білінгвізм дійсно впливає на траєкторії розвитку деяких ділянок мозку. Наприклад, хоча всі минулі дослідження виявляли, що мозок трохи зменшується в дитинстві, цей процес був повільніше у двомовних дітей, особливо в деяких ділянках мозку. А саме в ділянках, пов'язаних з обробкою і контролем мовної інформації. Це говорить про те, що двомовність і, можливо, навіть багатомовність роблять ділянки мозку, що відповідають за вивчення, обробку та контроль мови, більш «стійкими» до наслідків розвитку.

«Наші результати не тільки підтверджують попередні припущення про те, що структура мозку двомовної людини відрізняється від структури мозку людини, що володіє всього однією мовою, але також показують, що деякі зі здібностей дорослих людей можуть мати своє коріння у процесі їхнього розвитку», – заявив Уллман.

На додаток до розширення сучасного розуміння того, як білінгвізм може впливати на мозок, отримані результати можуть мати важливі наслідки для майбутніх досліджень в галузі нейробіології. Фактично, різниця, яку Пляцикас, Уллман і їхні колеги визначили в тому, як двомовний мозок розвивається в дитинстві, може бути пов'язана або здатна пояснити структурні відмінності, що спостерігаються в мозку двомовних дорослих.

«У моїх наступних дослідженнях я особливо зацікавлений у вивченні довгострокових ефектів двомовності в мозку, і особливо в старінні мозку, – підвів риску Христос Пляцикас. – Якщо білінгвізм змінює структуру мозку, роблячи його більш ефективним, то чи може він зробити його більш стійким до вікового зниження когнітивних здібностей?»