Японські вчені знайшли гени, які відповідають за наші сновидіння

Уві сні ми проводимо практично третину нашого життя, однак цей стан досі не до кінця вивчений наукою. Однією з найбільших загадок для вчених все ще залишається фізіологія сновидінь. Проте японським вченим вдалося наблизитися до розгадки цієї таємниці.

Зазвичай сновидіння приходять до нас під час швидкої фази сну, яку ще називають парадоксальний сон або скорочено REМ-сон. Цей період нагадує стан неспання: під зімкнутими повіками очні яблука часто здійснюють швидкі рухи, відбуваються скорочення м'язів, мозок проявляє високий рівень активності та впорядковує пам'ять. Якщо протягом цієї фази розбудити людину, то в 90% випадків вона пам'ятатиме сновидіння у яскравих деталях.

Відомо, що в регулюванні фази парадоксального сну бере участь ацетилхолін – основний нейромедіатор парасимпатичної нервової системи. Однак раніше генетики не могли зрозуміти, які саме рецептори ацетилхолінів беруть участь у фазі швидкого сну.

Щоб знайти відповідь на це запитання, група дослідників з Японії на чолі з Хірокі Уєдою застосувала на лабораторних мишах технологію генної модифікації CRISPR/Cas9 і вибірково відключала гени, що кодують рецептори ацетилхолінів. Коли вчені дісталися до генів Chrm1 і Chrm3, то виявилося, що саме вони відповідають за запуск REM-cну.

Ген Chrm1 брав участь у скороченні фази швидкого сну, а ген Chrm3 – в її фрагментуванні. Коли вчені відключили обидва гени у тварин, фаза швидкого сну у них повністю зникла, що продемонструвало ключову роль даних генів у появі самої можливості виникнення сновидінь.

Читати далі

Мнение специалиста

Підпишіться на щотижневу розсилку наших новин

Також читають

ВИПАДКОВА СТАТТЯ

Зіграти на випередження: що таке кардіологічний чек-ап
У більшості випадків ми приходимо до лікаря, вже маючи певні скарги на здоров'я. Лікар направляє нас на обстеження, ставить діагноз і призначає лікування. Однак сценарій може бути абсолютно іншим. А я ...
[ read more ]
Load next