Люди із синдромом Коттара переконані, що вони вже мертві

Живі мерці існують не тільки у фільмах жахів. Ілюзія Коттара – один з найбільш дивних і рідкісних психічних розладів. Люди, які страждають на цей синдром, упевнені в тому, що вже мертві, тобто їх не існує в реальному світі. У деяких випадках вони думають, що не мають внутрішніх органів або що все їхнє тіло гниє зсередини.

З ім'ям Жюля Коттара пов'язаний серйозний психічний розлад, який носить ще одну жахливу назву – «синдром ходячого трупа».

Сам Коттар не мав цього синдрому. Він був неврологом і психіатром, який 1880 року представив колегам статтю про свою пацієнтку – 43-річну жінку, яка вважала, що  зроблена тільки зі шкіри та кісток, тобто у неї відсутні серце, мозок, кишківник, кров... Мадам X також вважала, що не була насправді жива, тому не могла померти. Врешті-решт вона померла від голоду після відмови від їжі.

Хоча і досить рідко, люди з ілюзією Коттара зустрічаються і в наші дні.  1994 року чоловік спробував покінчити життя самогубством і прокинувся в лікарні, повністю переконаний, що він або вбив свій мозок, або його мозок просто зник. Симптоми хворого лікували за допомогою психіатричних препаратів і терапії. Втім, це не означає, що вчені зараз повністю розуміють синдром Коттара.

Жюль Коттар вивчив цю ілюзію недостатньо для того, щоб дійти якогось задовільного висновку. І плутанина навколо симптомів і маячних станів усе ще ставить перед психіатрами і дослідниками більше запитань, ніж дає відповідей.

NB! Цікаво, що  раніше хвороби часто називали іменами лікарів, які вперше їх описали, наприклад, хвороба Альцгеймера, Меньєра, Аддісона або Паркінсона, проте нині ВООЗ робити цього не рекомендує.

Вченим, дослідникам і лікарям ВООЗ радить, називаючи захворювання, уникати імен та прізвищ людей, назв географічних об'єктів, видів тварин, а також слів, які можуть викликати необґрунтований страх, – приміром,  «невідомий», «фатальний», «смертельний». Для найменування хвороби ВООЗ запропонувала використовувати медичні терміни, абревіатури, назву її збудника, рік, коли захворювання вперше було зафіксовано, час року, системи організму, які воно зачіпає. Так, власне, і з'явилася назва останньої виявленої хвороби COVID-19.