Чому деякі люди люблять запах бензину (з точки зору нейронауки)

Дуже багатьом людям подобається запах бензину. Наука з цього приводу має дві теорії.

Бензин – це хімічний коктейль, що складається з багатьох інгредієнтів, включаючи засоби проти обмерзання, мастила, антикорозійні засоби та сотні хімічних сполук, відомих як вуглеводні. Серед них бутан, пентан, ізопентан, а також бензол, етилбензол, толуол і ксилол. З усіх цих речовин саме бензол надає бензину характерний запах.

Бензол додається до бензину для підвищення октанового числа, що покращує роботу двигуна і ефективність використання палива. Бензол має природно солодкий запах, до якого більшість людей особливо чутливі. Він настільки гострий, що ми можемо розпізнати його навіть тоді, коли в повітрі, яким дихаємо, є тільки 1 частка на мільйон, пише discovermagazine.com.

Насправді не так вже й дивно любити запах бензолу. Аж до початку 1900-х років його додавали у засоби для гоління і душу, щоб надати цим продуктам солодкий аромат. Але так тривало недовго: бензол є відомим канцерогеном і небезпечний у високих концентраціях або при тривалому впливі. Чому ж людям подобається цей небезпечний аромат?

Запах, пам'ять і емоції

Знайомі запахи здатні викликати сильні, яскраві спогади. Наприклад, запах соснових голок може нагадати нам про новорічне свято в колі сім'ї, а аромат бісквіта – «повернути» до оселі бабусі. Цей потужний зв'язок між запахом і пам'яттю іноді називають «феноменом Пруста» – на честь французького письменника Марселя Пруста, який красномовно описав яскраві спогади про дитинство, викликані запахом печива, змоченого в чаї.

На відміну від інших почуттів, інформація про запах іде безпосередньо в передній мозок, минаючи таламус. Більш того, пучок нервів, який виявляє молекули аромату (нюхова цибулина), має високу щільність з'єднань близько мигдалини і гіпокампу, що беруть участь у емоційній відповіді та формуванні пам'яті, відповідно. Ось чому запах змушує наш мозок формувати сильні, емоційно забарвлені спогади на підсвідомому рівні.

Тепер повернемося до нашої прихильності до бензину. Можливо, причина в тому, що у деяких людей існують приємні спогади, пов'язані із запахом бензолу: літні автомобільні поїздки, прогулянки на моторному човні, катання на велосипеді заміською дорогою, час, проведений в гаражі з батьком...

Порція дофаміну

Інша теорія фокусується здебільшого на фізичному впливі бензолу на нервові рецептори, які виявляють запах. При вдиханні бензол та інші вуглеводні чинять переважний вплив на нервову систему, що призводить до тимчасової ейфорії. Це викликає приємні відчуття, які не схожі на вплив алкоголю або наркотиків.

Причина в тому, що процес оніміння нервів активує мезолімбічний шлях, також відомий як шлях винагороди мозку. Щоразу, коли ваші нюхові нерви отримують «порцію» бензолу, мезолімбічна система забезпечує приємний викид дофаміну. По суті, мозок каже вам: «Так, це добре. Хочу ще».

Мезолімбічний шлях є ключовим гравцем у нейробіології будь-якої залежності, будь то секс, відеоігри, наркотики або запах бензину. На жаль, бензин завдає великої шкоди здоров'ю тих, хто стає залежним від його запаху, а таких чимало. Так що навмисне нюхати цю речовину не можна.