Надрукуйте мені нирку: чому при розвиненому 3D-друку біоінженери ще не друкують органи

Група вчених із Сінгапурського університету технологій та дизайну надала звіт, покликаний прискорити прогрес біодруку багатоклітинних тривимірних конструкцій тканини.

Тривимірний біодрук є високорозвиненою виробничою платформою, яка дозволяє друкувати тканини і, в кінцевому підсумку, життєво важливі органи з клітин. Цей революційний метод відкриває цілий світ можливостей для медичної сфери, допомагаючи пацієнтам отримати потрібний орган і не чекати донора роками.

Пацієнти можуть отримати спеціально виготовлені 3D-друковані органи для заміни своїх без ризику відторгнення їх організмом. Одначе попри успіхи, досягнуті 3D-біодруком за останні два десятиліття, поки біоінженери ще не можуть виробляти складні тривимірні конструкції тканин.

В огляді дослідники також представили детальний аналіз останніх досягнень, в тому числі методів біодруку, прогресу в розробці біочорнил, впровадження нових стратегій біодруку і одержання тканин. Особливу увагу також було приділено ролі полімерів, зокрема тому, як з їх допомогою друкувати судини, які впроваджуються у живу тканину.

І хоча сьогодні можливо виготовляти тканини або органи людського масштабу, які потенційно можуть переростати у тканини із судинами і частково функціональні тканини,  існують складнощі в біодруку специфічних для людини тканин або органів. Поки відсутнє підходяще середовище для спільного культивування та підтримки розвитку різних типів клітин і тканини перед імплантацією, оскільки технології позаклітинних матриць (ECM) і процесу дозрівання тканини ще недосконалі.

«Дивовижний стрибок у розвитку 3D-біодруку за останні роки вказує на реальну можливість вирощування в лабораторії функціональних органів. Однак перед широкомасштабним застосуванням цього методу потрібно подолати технічні проблеми при створенні специфічних тканин і оптимізувати процес дозрівання тканин», – зазначив професор Чуа Чи Кай, провідний автор огляду.