Що необхідно знати, аби вижити з інсультом в Україні

Щорічно в Україні лікарі констатують понад 110 000 нових випадків інсульту. Понад 30% хворих – люди працездатного віку. Близько 20% тих, хто переніс ішемічний інсульт, помирають протягом 30 днів після нападу. І якщо раніше в групі ризику були лише літні люди, то сьогодні інсульт нерідко трапляється у тих, кому трохи за 40 років. Що ж це за захворювання і як його попередити?

Вносимо ясність

Інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу, що призводить до пошкодження або загибелі нервових клітин. Характеризується різким проявом таких неврологічних симптомів, як геміплегія – параліч у нозі та руці з одного боку тіла, порушення мови і/або ковтання слів, кома. Пошкоджені нервові клітини можуть згодом регенерувати, а ось загиблі вже ніколи не відновляться. Виділяють два основних види інсульту:

• ішемічний інсульт (ІІ) розвивається при звуженні або закупорці артерій, що живлять головний мозок. Через утворення тромбів, бляшок кровопостачання помітно погіршується, внаслідок чого мозок не отримує в потрібній кількості кисень і поживні речовини. Це призводить до загибелі клітин мозку.

Передумови розвитку ішемічного інсульту: артеріальна гіпертензія, атеросклероз (або їх поєднання), миготлива аритмія. Також в групі ризику люди, що хворіють на цукровий діабет, із захворюваннями міокарда, що супроводжуються розладами серцевого ритму;

• геморагічний інсульт (або крововилив у мозок) частіше виникає у людей з гіпертензією – це 80–85% випадків. Кровоносна судина, не витримуючи підвищеного тиску на стінку, розривається. Рідше причинами стають атеросклероз, запальні зміни судин мозку, захворювання крові, інтоксикація та інші патологічні стани.

Передумови розвитку геморагічного інсульту: гіпертензія і гіпертонічний криз, аневризми (вроджені чи набуті зміни стінок судин).

Провісник...

Нерідко перед інсультом людина переживає мікроінсульт. Лікарі називають його транзиторною ішемічною атакою (ТІА), це гостро наступаючі напади вогнищевих або загальномозкових розладів, обумовлених порушенням кровообігу головного мозку. Проявляється симптомами інсульту. Причина такої атаки – зниження припливу крові до частини мозку. Тривалість нападу – близько 10–15 хвилин. Транзиторна ішемічна атака може проявитися один-два рази або ж повторюватися з певною періодичністю. Багато пацієнтів не надають особливого значення короткочасним нападам, тому рідко звертаються до лікаря. Проте статистика не надто оптимістична: у 30–40% людей, які перенесли ТІА, в наступні роки (5 років) розвивається інсульт. У 20% пацієнтів це відбувається протягом першого місяця, а у 50% – у перший рік після нападу.

Миттєві ознаки – миттєва допомога!

Найчастіше напад інсульту відбувається рано вранці або пізно вночі. Визначити його можна за ознаками:

• раптове оніміння, слабкість м'язів обличчя, руки і/або ноги, особливо на одному боці тіла;
• утруднення артикуляції, сприйняття і відтворення мови (людина ковтає слова, змінює порядок літер);
•  порушення координації руху, хиткість ходи, запаморочення;
•  різке погіршення зору одного чи обох очей;
• раптовий різкий і сильний головний біль (безпричинний). Може супроводжуватися блювотою, втратою свідомості.

Якщо ви помітили одну з цих ознак – негайно викликайте службу швидкої допомоги! У даній ситуації будь-яке зволікання смерті подібне. І це не перебільшення. Лікування та реабілітація після інсульту безпосередньо залежать від того, як швидко фахівці включилися у процес. Викликаючи швидку, чітко опишіть симптоми, це дозволить диспетчеру визначити, які саме фахівці потрібні для надання допомоги. На жаль, але багато хто не поспішає звертатися до лікарів, особливо якщо симптоми стали виявлятися менше. Однак потрібно пам'ятати: якщо хворому надали допомогу протягом 60 хвилин з моменту прояву перших симптомів, то велика ймовірність його відновлення.

До того, як приїде швидка

Подбайте, щоб хворому нічого не заважало дихати (комір сорочки тощо) і був доступ до кисню, свіжого повітря. Якщо в роті є предмети або залишки їжі – приберіть їх. Вкладіть людину на тверду рівну поверхню і покладіть під голову подушку. Важливо, щоб голова і плечі були підняті (на 30°) і шия при цьому залишалася рівною, що забезпечить відтік крові від голови. Також рекомендується виміряти тиск і записати показники. Не потрібно його знижувати. Для людей з інсультом підвищений тиск протягом деякого часу вважається нормою і вказує на те, що організм намагається адаптуватися. Якщо у людини почалася блювота, поверніть голову на бік, аби запобігти потраплянню блювотної маси в легені. І ще дуже важливо не давати хворому їсти і пити, це може сильно погіршити його стан.

Попередити хворобу

Розвиток інсульту легше попередити, знизивши ризики.

• Високий артеріальний тиск. Якщо є передумови для розвитку гіпертензії, контролюйте тиск, приймаючи відповідні препарати.

• Високий рівень холестерину провокує розвиток атеросклеротичних бляшок.

• Куріння (активне і пасивне) чинить прямий і зовсім не позитивний вплив на стан судин.

• Зловживання алкоголем негативно впливає на роботу судинної системи.

• Надмірна вага нерідко призводить до підвищення артеріального тиску і показників холестерину в крові.

• Цукровий діабет – захворювання, що підвищує ризик розвитку інсульту більш ніж удвічі.

• Захворювання серцево-судинної системи: серцева недостатність, інфекції, порушення серцевого ритму.

• Відсутність фізичної активності. Спорт – профілактика хвороб серцево-судинної системи.

• Вік – старше 55 років.

• Спадковість.

Якщо у вашому житті має місце комплекс чинників, розвиток інсульту можна сприймати як неминучість.

А у вас тиск в порядку?

Контроль артеріального тиску (АТ) дозволяє знизити ризик розвитку інсульту на 40–45%, а інфаркту міокарда – на 20%. Причому контролювати його рекомендується не тільки людям, що страждають гіпертензією, але і абсолютно здоровим (особливо після 50 років). Тим, у кого зазвичай АТ в нормі, рекомендується перевіряти його хоча б раз на 6 місяців. При гіпертонічній хворобі контроль необхідно здійснювати двічі на день.

Діагностика потрібна

Для встановлення виду інсульту проводять магнітно-резонансну томографію головного мозку. МРТ дозволяє не тільки відрізнити геморагічний інсульт від ішемічного, виключити інші захворювання, а й встановити розташування і розміри ураженої ділянки мозку. Обстеження можна пройти в Інституті геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, м Київ, вул. Вишгородська, 67, тел. (044) 430-40-68.

Тільки 15–20% пацієнтів, які перенесли інсульт, повертаються до попереднього стану і рівня життя.
Після 55 років ризик розвитку інсульту зростає.

ЯК РОЗПІЗНАТИ ІНСУЛЬТ?

Розпізнати інсульт можна за допомогою трьох простих прийомів.

Прийом 1. Попросіть людину посміхнутися. При інсульті посмішка крива (перекошена), один бік обличчя майже не слухається, куточок губ опущений вниз.

Прийом 2. Попросіть щось сказати. Нехай навіть коротке речення на кшталт: «На вулиці йде сильний дощ». При інсульті мова, як у п'яного, трохи загальмована, людина ковтає слова, змінює місцями літери.

Прийом 3. Попросіть підняти обидві руки. При інсульті дуже важко підняти обидві руки на один рівень. Зазвичай одна рука не піднімається високо – значно нижче іншої.

Додатково. Можна попросити хворого висунути язик. Якщо той прийняв неправильну форму або западає на один бік – це ознака інсульту.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ РЕАБІЛІТАЦІЇ?

Інсульт наздоганяє людину раптово. І від того, як хворий і його близькі відреагують, чи нададуть йому оперативну допомогу, що будуть робити далі, залежить ефективність відновлення. Про особливості захворювання та правильної реабілітації нам розповіла Світлана Михайлівна Кузнєцова, президент Асоціації кардіоневрологів України, член-кореспондент НАМН України, д. м. н., професор, завідувач відділу судинної патології головного мозку ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».

– Наскільки актуальна сьогодні тема інсульту?

– Інсульт – серйозна медико-соціальна проблема. Незважаючи на розвиток медицини і велику кількість нових препаратів, високий показник смертності та глибокої інвалідизації зберігається. Крім того, інсульт «помолодшав». Якщо раніше пацієнти до 60 років становили 12–15%, то зараз більше 25%. Все це свідчить про необхідність розробки методів профілактики. Одразу хочу звернути увагу, що виявлення і лікування захворювань, що провокують інсульт, – найбільш ефективний спосіб профілактики. Для цього потрібно хоча б раз на рік проходити комплексне обстеження.

– Що входить у діагностику?

– Обстеження включає біохімічне дослідження крові (стан ліпідного обміну з акцентом на холестерин), кардіограму для визначення функціонального стану серця і виявлення аритмії та контроль артеріального тиску. Важливою складовою профілактичного обстеження є доплерографія судин головного мозку.

– Що дає змогу дізнатися доплерографія судин?

– Вона дає змогу проаналізувати стан мозкового кровообігу, оцінити ступінь атеросклерозу і виявити стенози та атеросклеротичні бляшки в судинах головного мозку. Ультразвукова доплерографія судин головного мозку дає можливість не тільки дізнатися про наявність атеросклеротичних бляшок, а й оцінити їх структуру. Гіпоехогенні бляшки найбільш агресивні та визначають високий ризик інсульту. Особам з високим ризиком розвитку інсульту необхідне диспансерне спостереження з розробкою індивідуальної схеми профілактики і лікування.

– Що робити людям, які перенесли інсульт?

– Слід не тільки проводити лікувальні заходи, спрямовані на відновлення порушених функцій, а й акцентувати увагу на вторинній профілактиці інсульту. Адже ризик повторного інсульту в 3–4 рази вище.

– Наскільки трудомісткий і тривалий процес реабілітації?

– Це тривалий і багатокомпонентний процес, що вимагає активної участі не тільки лікаря і хворого, але і його родичів. Починається реабілітація у перші дні інсульту в лікарні й триває в реабілітаційних центрах. Там на підставі комплексної оцінки стану хворого і ступеня постінсультного неврологічного дефекту розробляється індивідуальна програма реабілітації, що включає застосування різних препаратів, фізичних комплексів і фізіотерапевтичних методів (електростимуляція, транскраніальна магнітна стимуляція мозку, лазеротерапія). Пацієнт починає реалізовувати цю програму в стаціонарі, а потім продовжує у амбулаторних умовах.

– Як можуть допомогти родичі?

– Родичі хворих навчаються потрібних прийомів і надалі, спільно з інструктором, здійснюють відновну стратегію. Це дуже важливо і вимагає чималих сил і терпіння.