Життя після інфаркту: головні правила реабілітації

Справлятися з повсякденними навантаженнями, займатися спортом, вести статеве життя – здається, що після перенесеного інфаркту звичні заняття і радості назавжди залишаться в минулому. Однак при правильній і своєчасній реабілітації можна не тільки знизити ризик повторної серцевої катастрофи, а й повернутися до повноцінного життя. Як це зробити – розповідає доцент кафедри кардіології НМАПО ім П.Л. Шупика, член Асоціації кардіологів України Ірина Давидова.

Інфаркт міокарда – гострий патологічний стан, при якому відбувається ураження серцевого м'яза.

Трагічні події, як правило, дотримуються певного «сценарію». Серцевий м'яз, який працює у невпинному режимі, потребує постійного притоку крові, що постачає його киснем. Коли просвіт артерії звужується, через що утворюється тромб, ця ділянка міокарда відчуває гостре кисневе голодування. Через 20-40 хвилин з моменту припинення кровотоку починається загибель клітин, розвивається некроз. Після формування вогнища некрозу клітини заміщаються сполучною тканиною, в серцевому м'язі формується рубець, який не володіє здатністю скорочуватися. Ось чому після перенесеного інфаркту серце вже не здатне перекачувати кров так само, як до хвороби.

Втім, грамотна і своєчасна реабілітація дозволить не тільки поліпшити якість і збільшити тривалість життя, а й істотно знизити ризик повторних серцевих катастроф.

Перші кроки

В залежності від тяжкості перенесеного інфаркту людина перебуває у стаціонарі від 1 до 3 тижнів. У цей період реабілітація спрямована на відновлення мінімальних фізичних навичок. З перших днів після серцевої катастрофи хворому показані мінімальні фізичні навантаження – він пробує самостійно перевертатися і сидіти на ліжку, чистити зуби, вмиватися. У міру рубцювання пошкодженої тканини фізичні навантаження збільшують: обов'язково призначають просту гімнастику, потім дозволяють пересуватися палатою, відділенням.

Найбільш важливим є постстаціонарний період, коли стан людини стабілізується і відбувається адаптація до нового раціону харчування і способу життя.

За словами кардіолога, доцента кафедри кардіології НМАПО ім П.Л. Шупика, члена Асоціації кардіологів України Ірини Давидової, чим успішніше буде пройдений цей етап, тим менше ризиків повторного ураження міокарда. Необхідно пам'ятати, що розвиток інфаркту провокують чотири основні чинники: атеросклероз, підвищений артеріальний тиск, порушення згортання крові та вуглеводного обміну. Зменшити ризики можна за допомогою правильно підібраної лікарської терапії, а також відмовившись від шкідливих звичок, змінивши спосіб життя і харчування.

Від чого потрібно відмовитися

Від куріння необхідно відмовитися рішуче і назавжди. Доведено, що нікотин є потужним провокатором атеросклерозу – вміст жирів у крові в курців у рази вище, ніж у тих, хто не курить. Крім того, згортання крові при курінні прискорюється в середньому на 25%, що призводить до тромбоутворення і значно збільшує ризик повторного нападу.

Вживання міцних спиртних напоїв теж скасовується. Втім, невеликий келих натурального червоного сухого вина іноді можна собі дозволити – це хороша профілактика атеросклерозу.

Рух – життя

Як би це не було важко, людям після інфаркту слід більше рухатися. Відомо, що фізкультура є ефективним засобом боротьби з атеросклерозом. І якщо займатися фізичною активністю хоча б 5 разів на тиждень по 40-45 хвилин, то можна домогтися поліпшення стану крові за ліпідними показниками та істотно знизити ризики тромбоутворення.

А ще рухова активність сприяє розвитку дрібних кровоносних судин і колатералей, які живлять серцевий м'яз. Ходьба вважається прекрасним методом відновлення. Починати слід з п'ятнадцятихвилинних теренкурів, щодня збільшуючи навантаження на 5 хвилин – і так до досягнення години.

Корисними будуть також заняття танцями (двічі-тричі на тиждень по 30-40 хвилин), підйом сходами, їзда на велосипеді, плавання.

Допустимий ступінь навантаження і вид занять повинен призначити лікар, який добре знає історію хвороби свого пацієнта.

При будь-яких фізичних навантаженнях людині після інфаркту необхідно уважно стежити за частотою серцевих скорочень (ЧСС), яка не повинна перевищувати граничної. Як визначити свою максимальну ЧСС? Від 220 потрібно відняти власний вік – це максимальна частота серцевих скорочень. Потім слід обчислити відсотки. Наприклад, для людини 60 років порогове навантаження розраховується так: 220-60=160 серцевих скорочень на хвилину, а 70% становитиме 112. Це число і має бути орієнтиром. Але якщо при такій частоті з'являються неприємні відчуття, навантаження потрібно знизити.

Правила харчування

У процесі планування меню і приготування страв потрібно брати за основу список дозволених продуктів у дієті «Стіл №10».

Після перенесеного інфаркту рекомендується дотримуватися дробового п'яти-шестиразового харчування. У раціоні мають переважати легкі супи і протерті страви. Перевагу потрібно віддавати телятині, нежирним сортам риби (без додавання солі та спецій), з птиці – м'ясу курчат або індичатині. А ось курку можна готувати, тільки попередньо знявши з неї шкіру і очистивши від жиру. Корисними будуть знежирені молочні продукти, каші, омлети, приготовані на пару.

Протипоказані продукти, що містять високий відсоток жиру, тверді сорти сирів, здобна випічка, чай, кава. Під забороною повинні бути такі багаті на холестерин продукти, як рибна ікра, яєчний жовток, печінка, нирки, мізки, жир тваринного походження. Потрібно обмежити до мінімуму все солодке, особливо прості види цукрів. Їх можна замінити сухофруктами, невеликою кількістю меду.

У період рубцювання необхідно обмежувати вживання рідини до 1-1,5 літра на день.

Починаючи з третього тижня, можна скоротити кількість протертих страв у раціоні й ввести до меню овочі та фрукти. В цілому необхідно з'їдати 400 грамів фруктів і овочів.

Хліб має бути з борошна грубого помелу, бажано з висівками.

Комплайс – це важливо

«Комплайс – це красиве англійське слово означає прихильність до лікування, – пояснює доцент Давидова. – Проблема в тому, що у багатьох людей прихильність до лікування залишається вкрай низькою. Відомо, що із загальної кількості гіпертоніків усі призначення лікаря виконують тільки 20%, ще 20% не лікуються взагалі, а 60% роблять це час від часу. Але ж артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з основних чинників ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. Більш того, сполучення гіпертонії з атеросклерозом збільшує ризик розвитку інфаркту міокарда в 5 разів. Кожна людина повинна знати, що так званий верхній тиск повинен бути меншим за 130, а нижній – менше 80 мм рт. ст.». А «робочого» тиску взагалі не існує: є лише нормальний і підвищений тиск.

Психологічні проблеми

Людина, яка перенесла інфаркт міокарда, страждає і від його фізичних проявів, і від внутрішньої напруги. Хворого переслідують важкі думки, пов'язані з одужанням і поверненням до звичайного життя, побоювання повторення серцевої катастрофи і страх раптової смерті. Почуття тривоги може посилитися при фізичній напрузі, при виході з дому або в міру віддалення від місця, де може бути надана медична допомога. Такі люди без видимих ​​причин і підстав підраховують пульс, вимірюють артеріальний тиск, відвідують різних фахівців.

Однак бувають і пацієнти, котрі вперто відмовляються вірити в серйозність свого стану та ігнорують рекомендації лікаря. Небезпечними можуть бути як переоцінка тяжкості свого стану, так і його недооцінювання.

Люди після інфаркту повинні обов'язково звернутися за допомогою до психотерапевта, який допоможе переключитися на інші події в житті та відвернути увагу від необґрунтованих страхів. Заняття з фахівцем полегшать життя не тільки тим, хто переніс інфаркт, але і їх найближчим родичам.