За якими законами працює наша пам'ять – пояснює професор геронтології

Одна з найактуальніших проблем похилого віку – втрата пам'яті. Чи можна зберегти її надовго і як запобігти зниженню активності мозку? Про це розповідає керівник відділу вікової фізіології та патології нервової системи Інституту геронтології АМН України, доктор медичних наук, професор Наталія Юріївна Бачинська.

– Наталіє Юріївно, що є найголовнішою умовою здорового старіння, відсутності проблем з пам'яттю?

– Без сумнівів, це розумові навантаження. Якщо порівнювати статистику щодо працівників розумової і фізичної праці, то доведено, що у людей, які працюють в інтелектуальній сфері, деменції (зокрема, хвороба Альцгеймера) розвиваються на 2–3 роки пізніше. І в цьому контексті працює цілий комплекс пов'язаних між собою чинників.

– Що насамперед сприяє виникненню проблем із пам'яттю?

– Однією з головних причин порушення пам'яті є вік. Поряд з найбільш поширеними вікозалежними захворюваннями, що впливають на функцію пам'яті, скажімо, хвороба Альцгеймера, а також хронічні та гострі порушення мозкового кровообігу, до погіршення пам'яті може призводити ціла низка інших патологічних станів:

· захворювання центральної нервової системи;

· метаболічні, системні захворювання (наприклад, гіпотиреоз, дефіцит вітаміну В₁₂, гіпертонічна хвороба, тяжкі захворювання серцево-судинної і дихальної систем тощо);

· тривалий вплив, наприклад, алкоголю, наркотиків;

· інтоксикація промисловими отрутами, отруєння лікарськими засобами;

· депресія.

Але частіше мова йде про комбінований тип порушень. Важливо враховувати генетичний чинник, загальний стан здоров'я, гормональне тло, особливості нервової системи, рівень виховання, характер роботи і раціон харчування.

– Якщо людина розуміє, що у неї або у когось із близьких проявляється проблема з пам'яттю, які перші кроки треба зробити?

– Проблема з пам'яттю може бути симптомом неврологічного, ендокринного або будь-якого іншого захворювання. Тактика лікування залежатиме від поставленого діагнозу. Тому перший крок – звернутися до фахівця, який призначить необхідне обстеження (неврологічний огляд, нейропсихологічні тести, МРТ або КТ, лабораторні показники).

– Як поводитися з близькими, у яких проблеми з пам'яттю підтверджені дослідженнями, призначений курс терапії?

– Рідні або опікуни хворої людини повинні виконувати всі рекомендації лікаря з лікування, харчування та догляду. В жодному разі не слід змінювати звички хворої людини. Якщо раніше вона звикла ходити в діловому одязі та носити костюм або елегантне плаття вдома – потрібно це підтримувати.

Рідні мають розуміти, що з часом стан хворого буде погіршуватися, тому потрібно намагатися максимально зберегти зв'язок і відносини з ним. Хворі часто залишаються дуже приємними людьми, але при цьому беззахисними як діти – людина стає безпорадною в побуті. І, звісно ж, рідним і опікунам важливо пам'ятати про себе. Адже люди, які доглядають хворих, піддаються серйозному стресу. І без відновлювальної психологічної роботи над своїм станом, без регулярного відпочинку можуть «вигоріти».

– Згідно з деякими останніми дослідженнями, шлюб здатен запобігти деменції.

– Це дійсно так. І підтверджується новим дослідженням Університету штату Мічиган: у розлучених людей приблизно удвічі вище ймовірність розвитку деменції, при цьому розлучені чоловіки перебувають у більш несприятливому становищі, ніж жінки. Отже, деменція і сімейний стан можуть бути пов'язані.

У одному з перших досліджень такого роду професор соціології Хуей Лю проаналізував чотири групи людей, які не перебувають у шлюбі: розлучені; ті, хто овдовів; ті, хто ніколи не брав шлюбу, співмешканці. Серед них розлучені мали найвищий ризик розвитку недоумства. На думку дослідників, сімейний стан – важливий, але недооцінений соціальний ризик або ж захисний чинник для недоумства.

– Що кажуть свіжі дослідження на цю тему в Україні та світі?

– Велику увагу сьогодні приділяють вивченню генетичних чинників, а також розробці нових підходів до лікування когнітивних порушень. Особливе місце займають нефармакологічні методи, що підтримують когнітивні функції і поліпшують здатність виконувати повсякденну діяльність. Їх також використовують з метою зменшення таких симптомів, як депресія, апатія, порушення сну, збудження і агресія.

Мета-аналіз і систематичні огляди [2019 Alzheimer's disease facts and figures] нефармакологічних методів лікування, протестованих у рандомізованих контрольованих дослідженнях (в яких учасникам випадковим чином призначають або не призначають відповідну терапію), показали, що фізична активність (аеробні вправи і комбінація аеробних і неаеробних вправ) і когнітивна стимуляція уповільнюють швидкість зниження когнітивних здібностей у людей з хворобою Альцгеймера.

У ДУ «НДІ геронтології НАМН України» проводять комплексне дослідження і лікування хворих з різним рівнем когнітивних порушень. Розробляють і вивчають підходи до когнітивної реабілітації пацієнтів, що дозволить оцінити індивідуальні особливості можливості поліпшення або стабілізації когнітивного стану в залежності від стадії захворювання, етіологічних чинників, віку хворих. Порівняльний аналіз ефективності медикаментозного лікування і комплексного медикаментозного лікування із застосуванням когнітивної реабілітації дасть змогу оцінити роль кожного з цих підходів у веденні хворих з нейрокогнітивними розладами.