Книга для справжніх

Питання інклюзії набуває з кожним роком все більшої актуальності в Україні. Інклюзивна література орієнтована на формування позитивного сприйняття інвалідності та особистісної різноманітності. А популяризація інклюзивної літератури може вплинути на розвиток більш толерантного світосприйняття у дорослих та дітей.

На початку 2020 року «Видавничий центр «12» виграв грант від Українського культурного фонду на видання та промоцію українського перекладу інклюзивних творів для дітей фінської письменниці Туули Пере. Чому для українського читача обрано  інклюзивні книги саме фінської письменниці? 

По-перше, Фінляндія – країна, де рівність прав та повага до людини є аксіомою. І цей соціально-літературний україно-фінський проєкт поширює фінський досвід сприйняття людей з інвалідністю серед українців. По-друге, у творах Туули Пере, відомої дитячої письменниці, доктора права, фахово та доступно висвітлюються моменти поваги до прав людини. Туула Пере – автор понад 30 дитячих книжок, міжнародний громадський діяч по просування інклюзивної літератури. У своїх книжках не лише порушує складні питання, а й відшукує на них відповіді.

І потім, «Перлинка, наш метелик» – твори для дітей молодшого шкільного віку про життя, хворобу, смерть, любов та співчуття.

У книгах фінської письменниці літературно виважено показане непросте життя родин, у яких зростають діти з інвалідністю. Питання інвалідності, життя та смерті, стосунків у родині висвітлюються у книжках для дитячої аудиторії чесно, але не залишаючи відчуття розпачу. Наприклад, у першій книзі «Ласкаво просимо додому, Перлинко» ми знайомимося з родиною хлопчика Джейкоба. Його мама вагітна, і він з нетерпінням очікує на появу сестрички. Батьки говорять йому, що сестричка народиться хворою і потребуватиме особливого догляду. Коли дівчинка народжується, Джейкоб помічає, що в неї пальчики немов перлинки. Так його сестричка й отримує ім’я Перлинка. У третій книзі Перлинка помирає, і для хлопчика це найсумніший день. Бабуся пояснила, що сестричці настав час піти. Він запитує у бабусі, чи пам’ятатимуть вони її, чи не вдаватимуть, що її ніколи не було. І бабуся запевняє, що такого ніколи не трапиться, адже любов неможливо забути…

Такі книжки допомагають зрозуміти багатьох людей, які мають «свої» важкі історії. Ці книжки мають і терапевтичний ефект, і просвітницький. Бо не лише допомагають пережити важкі життєві моменти, а й розширюють межі сприйняття дійсності, розвивають чуттєвість, взаємну повагу, сприйняття інакшості. Такі книжки не є суто розважальною літературою, це відповідальний погляд на чуже життя.