Як артрит допоміг нашим предкам пережити льодовиковий період – дослідження

Американські дослідники зі Стенфордського університету виявили, що генна мутація, яка збільшує ризик розвитку артриту, виникла в льодовиковий період, щоб допомогти захистити наших предків від обмороження.

Нас могло б не бути на планеті, якби не запалені кістки наших предків. Близько половини європейців несуть варіант гена GDF5. Цей ген подвоює ймовірність виникнення хвороби суглобів, а також «забирає» близько 1 см від висоти, пише indiatoday.in.

Більш низький зріст і менша гнучкість можуть здатися еволюційною вадою, однак вони допомогли раннім людям захиститися від низьких температур, коли вони мігрували на північ з Африки приблизно 50 000 років тому.

Ця мутація допомагала нашим предкам переносити застуду, а також знижувала загрозу смертельних переломів кісток при ковзанні по крижаних поверхнях.

Чому відбулася мутація

Мутація закріпилася через те, що артрит зазвичай з'являється у старшому віці, не впливаючи негативно на продовження роду.

«Цей варіант гена присутній у мільярдів людей, і він, ймовірно, відповідальний за мільйони випадків артриту в усьому світі. Багато людей думають про остеоартроз як про зношування суглобів, але тут явно присутній генетичний компонент, –  каже доктор Девід Кінгслі, професор біології розвитку в Стенфордському університеті. –  Цілком можливо, що перебування в холодних умовах було серйозним чинником ризику і вимагало вибору захисного варіанта, навіть якщо він призводив до збільшення ймовірності вікового захворювання, такого як артрит, яке розвивається у зрілому віці».

Як відбувався процес вивчення

Дослідники вперше встановили зв'язок форми GDF5, що мутувала, з артритом і зростом у 1990-х роках. Вони також виявили, що ген контролюється ключовим елементом генетичного механізму, який сигналізує гену про відключення росту кістки.

У новому дослідженні після розгляду геномів людей з усього світу було помічено, що варіант гена набагато більш поширений в європейських популяціях і вкрай рідкісний у африканських.

До того ж, виявлений варіант був поширений у неандертальців і денисовців – гомінідів, які перемістилися на північ Європи і Азії близько 600 000 років тому.