Як саме гідроксихлорохін пов'язаний з підвищеним ризиком розвитку небезпечних серцевих аритмій

Група фармацевтів і клініцистів з Медичного центру Beth Israel Deaconess знайшла докази того, що пацієнти, які отримували гідроксихлорохін для лікування COVID-19, мали підвищений ризик виникнення електричних змін у роботі серця. Комбінація гідроксихлорохіну з азитроміцином була пов'язана з іще більшими відхиленнями серцевого ритму.

На сьогоднішній день не існує схваленого Управлінням з контролю якості харчових продуктів і лікарських препаратів США (FDA) препарату для лікування COVID-19. Протималярійні ліки гідроксихлорохін використовували в якості потенційної терапії пневмонії, пов'язаної з COVID-19, як у поєднанні з антибіотиком азитроміцином, так і без нього.

У новому дослідженні команда вчених виявила докази того, що пацієнти, які отримували гідроксихлорохін при лікуванні COVID-19, мали підвищений ризик розвитку небезпечної аритмії серця. Комбінація гідроксихлорохіну з азитроміцином поглиблювала загрозу.

«Це надзвичайно важливо, тому що COVID-19 впливає на пацієнтів із захворюваннями серця, а сам вірус здатний пошкодити серце», – каже перший автор роботи доктор фармацевтичних наук Ніколас Дж. Меркуро.

І гідроксихлорохін, і азитроміцин самі по собі можуть викликати електричні порушення в серці, відомі як подовження QTc, про що свідчить більш довгий проміжок між конкретними піками на електрокардіограмі. Продовження QTc збільшує ймовірність зупинки серця, інсульту і смерті.

Здавалося, що проведене нещодавно невелике дослідження пацієнтів з COVID-19 продемонструвало вигоду застосування антималярійного препарату. Однак наступне випробування не змогло підтвердити цього висновку. У світлі наявних даних вчені закликають до обережності й при прийнятті рішення про лікування гідроксихлорохіном при COVID-19, особливо у поєднанні з азитроміцином.

«При розгляді питання про використання цих препаратів клініцисти повинні ретельно зважити ризики і переваги, а також уважно стежити за QTc», – підкреслює старший автор роботи Говард С. Голд, доктор медичних наук і фахівець з інфекційних захворювань у Гарвардській медичній школі.