Що потрібно знати про новітні епідемії: чому вони з'являються і як захиститися

Кожній людині в контексті останніх подій з коронавірусом дуже хочеться почути відповіді на запитання про те, звідки в принципі беруться всі ці раптові смертельні загрози інфекційного характеру і чому навіть країни з розвиненою економікою виявляються перед ними абсолютно беззахисними.

Протягом тривалого часу ми чомусь привчали себе до думки, що епідемії є результатом поганих соціальний умов. Однак у реальності все навпаки.

!

 

За даними епідеміологів, у період з 1940-го по 2004 рік у світі з'явилося або повернулося з небуття загалом близько 300 інфекційних захворювань.

 

 

Причому зафіксовані вони у країнах з високорозвиненою економікою. Серед найвідоміших і смертоносних: ВІЛ, лихоманка Західного Нілу, атипова пневмонія (сюди можна віднести і новітній коронавірус, і грип H1N1), геморагічна лихоманка Ебола, а також інфекційне захворювання, викликане вірусом Зіка.

Водночас ми так досі й не змогли перемогти туберкульоз, малярію, холеру. А рух проти щеплень активізував спалахи кору, дифтерії, за якими може підтягнутися і поліомієліт.

Навіть у такій благополучній країні, як США, з 1980-го по 2000 рік смертей від інфекцій побільшало на 60%.

Чому це з нами відбувається

У книзі «Пандемія» удостоєна професійних нагород наукова журналістка Соня Шах вказує на те, що у всіх бідах винні ми самі. Глобальне потепління, вирубка лісів і бурхливий розвиток промисловості призводять до того, що планета стрімко змінюється. Одні види вимирають, інші – плодяться з неймовірною швидкістю. Ми стали занадто тісно контактувати з тваринами, які передають нам свої внутрішньовидові інфекції, і якщо їх збудники винаходять спосіб передачі від людини до людини, то це стає передумовою до розвитку епідемії.

Взяти, приміром, кажанів, на яких припадає 20% всіх видів ссавців. Раніше вони жили в непрохідних лісах, а зараз – у безпосередній близькості до людини. Миша висмоктує м'якоть фрукта, що висить на дереві, фрукт падає на землю, де його з'їдає свиня. Потім свиню забиває м'ясник, м'ясо потрапляє на ринок, людина з'їдає біфштекс і через короткий час прощається з життям.

У результаті зміни клімату і різних спалахів вірусних захворювань за останні 50 років загинула третина світової популяції горил і шимпанзе, зникло багато земноводних, амфібій і комах.

Окрім небезпеки, яку являють летючі миші, необхідно згадати ще й про диких птахів. Пернаті щорічно долають тисячі кілометрів і поширюють хвороботворні інфекції між континентами. Саме дикі птахи стали переносниками лихоманки Західного Нілу. Летальність цієї хвороби порівнянна з летальністю коронавірусу.

Звідки найчастіше приходять віруси

Найчастіше вогнища нових захворювань фіксують у Африці – це пояснюється тісним контактом тамтешніх жителів з природою. А також у Китаї – через особливості національної кухні та любов до поїдання екзотичних тварин. Однак у сучасному світі настільки розвинені різні транспортні перевезення і пасажирське сполучення, що немає особливої ​​різниці, в якій частині світу зафіксовано перший випадок нового захворювання.

Чи є у нас захист?

Вчені зараз намагаються фіксувати нові інфекції на підступах, перевіряючи на віруси тих же кажанів і птахів. Потім на основі цієї інформації прогнозують, яка епідемія грипу чекає нас у наступному сезоні, синтезують вакцини, проводиться масова вакцинація. Однак на ділі все виявляється не так гладко. Уряди бідних країн не можуть забезпечити громадян безкоштовними вакцинами, а уряди багатих – не роблять щеплень емігрантам.

Якщо говорити про антибактеріальні препарати, які повинні боротися з ускладненнями вірусних захворювань, то вони поступово втрачають свою ефективність. Протягом десятиліть ми порушували правила їх прийому, і бактерії встигли виробити резистентність перш, ніж померти.

На думку вчених, не раніше, ніж через 5-10 років у нас з'явиться принципово нова, якісна вакцина, і фахівцям не доведеться вгадувати штами вірусів із сезону в сезон. А що ж ми можемо зробити в нинішній ситуації? Хіба що мити руки і уникати людних місць.

Читати далі

Мнение специалиста

Підпишіться на щотижневу розсилку наших новин

Також читають

ВИПАДКОВА СТАТТЯ

Вчені визначили кишкові бактерії, дефіцит яких викликає депресію
Як повідомляють бельгійські дослідники у виданні Nature Microbiology, у людей з депресією вичерпуються два типи бактерій – Coprococcus і Dialister. Підтвердження цього відкриття веде до глибшого розум ...
[ read more ]
Load next