Скарлатина в Україні: що потрібно обов'язково знати про це захворювання

Крім збільшення кількості хворих на грип і ГРВІ, що характерно для зимового сезону, в Україні відзначається циркуляція ще одного серйозного захворювання – скарлатини. Спалахи цього захворювання періодично виникають останні 10 років. У ситуації, що склалася, дуже важливо знати перші симптоми хвороби, щоб правильно і вчасно надати медичну допомогу і уникнути ускладнень.

У XIX столітті епідемії скарлатини були однією з основних причин дитячої смертності. У ХХ столітті захворюваність пішла на спад. Серед педіатрів, чия практика припала на 1970-1990 роки, чимало тих, хто бачив скарлатину тільки в підручниках. Відступ хвороби залишається для вчених загадкою. Не можуть вони пояснити і її повернення в останні 10 років. І хоча сьогодні скарлатина не так небезпечна, як 100 років тому, все ж потрібні своєчасна діагностика і правильне лікування.

Скарлатина, або червона лихоманка (англ. Scarlet fever), – це інфекційне захворювання, яке викликають штами бактерій Streptococcus pyogenes, відомі як стрептококи групи A. Найчастіше вони колонізують горло, в результаті чого розвивається ексудативний фарингіт. Червона лихоманка вважається дитячою хворобою, оскільки найчастіше зустрічається у малюків у віці від двох до десяти років. Має значення і сезон: спалахи скарлатини трапляються в період з грудня по квітень.

Захворювання вважається дуже заразним. Передається повітряно-крапельним шляхом, рідше – через побутові предмети або їжу. Інкубаційний період триває від кількох годин до одного тижня. Протягом усього цього часу інфікована людина може заражати оточення. Вона залишається джерелом інфекції протягом 24 годин після початку прийому антибіотиків. Але якщо чомусь хворий не приймає антибактеріальні препарати, він становить небезпеку для інших людей ще 2-3 тижні після появи перших симптомів.

Симптоми скарлатини

Початок захворювання завжди гострий. Температура тіла різко підвищується до 38-39 ^oС, з'являється біль у горлі. Хвороба супроводжується інтоксикацією: людина страждає від вираженої слабкості, головного та м'язового болю, ломоти в суглобах. У важких випадках можуть спостерігатися нудота і блювота.

Захворювання супроводжується ексудативним тонзилофарингітом, збільшенням шийних лімфовузлів, появою невеликих червоних плям на піднебінні (петехії). Крім того, язик стає злегка припухлим, «полуничним» або яскраво-малиновим, із запаленими сосочками і білим нальотом.

Характерний для скарлатини висип з'являється на другий-третій день хвороби. Висипання сконцентровані на згинальних поверхнях кінцівок, природних складках, передній і бічний частинах шиї, бічній поверхні тулуба і животі.

Лікування

Хворому необхідно дотримуватися постільного режиму. Курс лікування обов'язково включає в себе антибактеріальні препарати, а також полоскання горла і ротової порожнини. Призначають засоби для зняття свербіння в місцях висипання.

Але навіть якщо організм впорається з інфекцією, як імунологічне ускладнення може виникнути гострий постстрептококовий гломерулонефрит або гостра ревматична лихоманка. Втім, своєчасно призначена антибактеріальна терапія здатна запобігти всім ускладненням хвороби.

Якщо хвороба протікає важко, з ускладненнями, то за епідемічними показаннями рекомендується госпіталізація.

Профілактика

Щеплення, яке захистило б від цього захворювання, не існує. Після хвороби у людини формується довічний імунітет. Специфічної профілактики від скарлатини немає. Щоб скоротити ризики зараження, лікарі рекомендують частіше провітрювати приміщення, гуляти на свіжому повітрі, уникати контактів з хворими людьми і мити руки після вулиці та перед їдою.