Вчені визначили в ДНК розрахунковий термін життя людини

Тривалість життя будь-яких хребетних істот, як вимерлих, так і тих, що живуть у наш час, вчені навчилися визначати за малюнком метильних міток на ДНК. Отримані результати показали, що сучасна людина як біологічний вид значно перевищує свою «запрограмовану» тривалість життя.

Тривалість життя різних хребетних тварин дуже різна і може значно варіюватися. Наприклад, мікроскопічна Eviota sigillata живе всього 8 тижнів, а гренландська акула Somniosus microcephalus здатна досягти віку в 400 років.

Знаючи заздалегідь тривалість життя, характерну для певних видів хребетних, можна планувати більш ефективні та дієві природоохоронні стратегії. Однак до недавнього часу коректних оцінок тривалості життя тварин не існувало. Автори нового наукового дослідження, яке було опубліковане в Scientific Reports, запропонували брати цю інформацію з ДНК. Зокрема, вони до геномів 252 видів тварин з відомою тривалістю життя застосували метод епігенетичного годинника, заснований на вікових змінах у малюнку метильних міток. Дослідження показало, що для визначення терміну життя досить даних про метилювання ДНК у 42 генах.

Застосувавши нову методику обчислення до деяких видів тварин, як тих, що вимерли багато тисячоліть тому, так і тих, що живуть у наш час, вчені отримали вельми цікаві результати.

Зокрема, за даними дослідників, згідно з малюнком метильних міток, тривалість життя становить 268 років, що на 57 років довше, ніж у найстарішої відомої особини. Мамонти, за оцінкою фахівців, повинні були жити 60 років, що сьогодні відповідає терміну життя сучасного африканського слона.

Тривалість життя людини становить, за їхніми даними, 38 років. Відомо, що приблизно стільки жили наші вимерлі предки – неандертальці та денисівці. Завдяки розвитку цивілізації, медицини і фармакології люди тепер живуть набагато довше. Але при цьому наш вид залишається єдиним відомим виключенням з цього правила.

Читати далі

Мнение специалиста

Підпишіться на щотижневу розсилку наших новин

Також читають

ВИПАДКОВА СТАТТЯ

Чому у людей з хворою печінкою псується характер
Французи називають печінку «залозою настрою» – і не випадково. Дослідники з Единбурзького університету протягом 10 років вели спостереження за станом цього органу у 165 тисяч добровольців. У результат ...
[ read more ]
Load next