Чим загрожує звичка полежати після обіду

Напевно багатьох із нас після смачної і ситної трапези так і тягне затишно влаштуватися на улюбленому дивані та хоча б півгодинки подрімати. Здавалося б, що в цьому поганого, особливо якщо немає зайвої ваги? Чому ж медики в один голос категорично забороняють лежати після їди?

Приймати горизонтальне положення після обіду не можна з тієї простої причини, що ця безневинна, на перший погляд, звичка може спровокувати досить серйозну проблему – грижу стравохідного отвору діафрагми. При цьому деякі частини травного тракту, а саме нижні відділи стравоходу і верхні відділи шлунка, залишають своє природне місце розташування (черевну порожнину) і переміщаються за діафрагму (в грудну порожнину). В особливо запущених випадках разом зі стравоходом і шлунком за діафрагмою може опинитися і частина кишківника.

Симптоми грижі стравохідного отвору діафрагми

1. Гикавка, відрижка, печія, блювання.

2. Болі за грудиною, які можуть помилково прийматися за серцеві захворювання.

3. Збільшення частоти серцевих скорочень (тахікардія), біль в області серця.

4. Задишка, кашель (без захворювань органів дихання).

5. Ціаноз (посиніння шкірних покривів) після їди.

6. Дисфагія (проблеми з ковтанням, потрапляння їжі або рідини у ніс, гортань, трахею).

Найчастіше при грижі стравохідного отвору діафрагми у людини можуть з'явитися відчуття, що вона ось-ось знепритомніє або у неї прямо зараз зупиниться серце. Вони не тільки сильно лякають, але і помітно погіршують якість життя. Ці важкі та неприємні відчуття виникають внаслідок подразнення зміщеними внутрішніми органами розташованого неподалік вагуса (блукаючого нерва).

Хто перебуває у групі ризику

Похилий вік – один із чинників ризику виникнення грижі стравохідного отвору діафрагми, адже з роками наші клітини старіють, і тканини стають дедалі менш еластичними. З віком, якщо шлунок постійно перерозтягнутий великими об'ємами їжі та рідини, він втрачає здатність повертатися до вихідних розмірів. У поєднанні з надлишком жирової тканини в черевній порожнині та «роздутими» внаслідок метеоризму петлями кишківника це призводить до підвищення тиску в черевній порожнині, який буквально виштовхує з неї внутрішні органи вгору, за діафрагму.

Чим небезпечна грижа стравохідного отвору діафрагми

Найбільша небезпека при цьому захворюванні – ущемлення стравоходу, шлунка або кишківника, яке загрожує гнійним запаленням і може призвести до летального результату. Серед небезпечних ускладнень грижі стравохідного отвору діафрагми потрібно відзначити виразку і рубцевий стеноз (звуження) стравоходу, які можуть стати причиною внутрішньої кровотечі, що також дуже небезпечно для життя. Ще одним наслідком хвороби, який може загрожувати життю, є розвиток рефлюкс-езофагіту – захворювання, при якому шлунковий сік постійно зі шлунка «закидається» у стравохід, роз'їдаючи його слизову оболонку.

Так що коли після обіду виникає думка: «Поїли – можна і поспати», – женіть її негайно геть. Замість того щоб прилягти, просто спокійно посидьте. Причому «на бокову» можна вирушати ніяк не раніше, ніж через дві з половиною години після прийому їжі.

Лікування грижі стравохідного отвору діафрагми

Якщо ситуація не надто запущена, а захворювання проявляє себе переважно відрижкою і печією, то допоможе дробове харчування. Зверніть увагу, що це означає не тричі на день потроху, а кожні 3 години невеликими порціями. І ніякої ситної вечері! За три години до сну можна дозволити собі лише легкий перекус.

Зрозуміло, гостру, жирну і смажену їжу необхідно виключити. Бажано також відмовитися від алкоголю, кави, шоколаду, цитрусових і часнику. А заразом і від куріння – це абсолютно точно поліпшить стан травної системи. Ну і, звісно, всіма силами прагнути до досягнення і утримання нормальної ваги. При цьому пам'ятайте, що не слід піднімати вантажі та перенапружувати м'язи живота, виконуючи вправи.

У 10% випадків, при тяжкому перебігу хвороби або розвитку ускладнень, для відновлення нормальної працездатності зв'язок харчового отвору діафрагми необхідне хірургічне втручання. На жаль, бажана мета в результаті операції досягається далеко не завжди. У решти 90% випадків буває досить прийому лікарських препаратів, призначених лікарем, дієти та лікувальної фізкультури.