Чи потрібно робити 10 000 кроків на день: нове дослідження

Звичайна піша ходьба рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як одна з найпростіших фізичних вправ для підтримки тіла у формі. Найдобросовісніші з нас навіть вимірюють кількість кроків за допомогою програми у смартфоні або браслета. Головне завдання – прагнути за всяку ціну пройти 10 000 кроків на день. Не більше і не менше. Але звідки ця міра? Чи була вона науково схвалена?

За словами доктора Мартіна Дюкло, спортивного лікаря і голови наукового комітету Національної обсерваторії фізичної активності та сидячого способу життя у Франції (ONAPS), на сьогоднішній день жодне наукове дослідження не підтвердило цієї норми. Вона з'явилася завдяки Олімпійським іграм у Токіо 1964 року, коли корпорація Yamasa випустила крокомір під назвою Manpo-kei, що в перекладі з японської означає «вимірювач 10 000 кроків». Це був один з перших крокомірів, який ґрунтувався на роботі дослідника з Університету охорони здоров'я і соціального забезпечення Кюсю (Японія) Есіро Хатано.

Японського вченого турбував переважно пасивний спосіб життя його співвітчизників. Він вирішив, що коли зможе переконати їх збільшити кількість пройдених за день кроків зі звичайних 4 000 до 10 000, то вони щодня зможуть спалювати додатково близько 500 кілокалорій і таким чином залишатися здоровими і стрункими. Так і з'явилася на світ ідея «10 000 кроків на день».

Однак згідно з новим дослідженням, проведеним ONAPS, ця норма завищена. Достатньо 5 000-6 000 кроків щодня, аби на 30-40% знизити ризик розвитку раку, діабету II типу і серцево-судинних захворювань, каже доктор Мартін Дюкло.

Крім того, французькі вчені стверджують, що для кількісної оцінки ходьби необов'язково використовувати крокомір – цілком підійде звичайний годинник. Так, ВООЗ рекомендує, щоб люди у віці від 18 до 64 років протягом тижня гуляли пішки в середньому темпі мінімум 150 хвилин або 75 хвилин у швидкому темпі.

 

Читати далі

Мнение специалиста

Підпишіться на щотижневу розсилку наших новин

Також читають

ВИПАДКОВА СТАТТЯ

Чому одні слова ми запам'ятовуємо краще за інші, пояснили нейрофізіологи
Експерти з'ясували, що головний мозок шукає нове слово, орієнтуючись не на те, як часто ми його вживаємо, а на його семантику. Ось чому ми легко згадуємо одні слова і ніяк не можемо витягти з пам'яті ...
[ read more ]
Load next