За якими законами працює наша пам'ять – пояснює професор геронтології

Одна з найактуальніших проблем похилого віку – втрата пам'яті. Чи можна зберегти її надовго і як запобігти зниженню активності мозку? Про це розповідає керівник відділу вікової фізіології та патології нервової системи Інституту геронтології АМН України, доктор медичних наук, професор Наталія Юріївна Бачинська.

– Наталіє Юріївно, що є найголовнішою умовою здорового старіння, відсутності проблем з пам'яттю?

– Без сумнівів, це розумові навантаження. Якщо порівнювати статистику щодо працівників розумової і фізичної праці, то доведено, що у людей, які працюють в інтелектуальній сфері, деменції (зокрема, хвороба Альцгеймера) розвиваються на 2–3 роки пізніше. І в цьому контексті працює цілий комплекс пов'язаних між собою чинників.

– Що насамперед сприяє виникненню проблем із пам'яттю?

– Однією з головних причин порушення пам'яті є вік. Поряд з найбільш поширеними вікозалежними захворюваннями, що впливають на функцію пам'яті, скажімо, хвороба Альцгеймера, а також хронічні та гострі порушення мозкового кровообігу, до погіршення пам'яті може призводити ціла низка інших патологічних станів:

· захворювання центральної нервової системи;

· метаболічні, системні захворювання (наприклад, гіпотиреоз, дефіцит вітаміну В12, гіпертонічна хвороба, тяжкі захворювання серцево-судинної і дихальної систем тощо);

· тривалий вплив, наприклад, алкоголю, наркотиків;

· інтоксикація промисловими отрутами, отруєння лікарськими засобами;

· депресія.

Але частіше мова йде про комбінований тип порушень. Важливо враховувати генетичний чинник, загальний стан здоров'я, гормональне тло, особливості нервової системи, рівень виховання, характер роботи і раціон харчування.

– Якщо людина розуміє, що у неї або у когось із близьких проявляється проблема з пам'яттю, які перші кроки треба зробити?

– Проблема з пам'яттю може бути симптомом неврологічного, ендокринного або будь-якого іншого захворювання. Тактика лікування залежатиме від поставленого діагнозу. Тому перший крок – звернутися до фахівця, який призначить необхідне обстеження (неврологічний огляд, нейропсихологічні тести, МРТ або КТ, лабораторні показники).

– Як поводитися з близькими, у яких проблеми з пам'яттю підтверджені дослідженнями, призначений курс терапії?

– Рідні або опікуни хворої людини повинні виконувати всі рекомендації лікаря з лікування, харчування та догляду. В жодному разі не слід змінювати звички хворої людини. Якщо раніше вона звикла ходити в діловому одязі та носити костюм або елегантне плаття вдома – потрібно це підтримувати.

Рідні мають розуміти, що з часом стан хворого буде погіршуватися, тому потрібно намагатися максимально зберегти зв'язок і відносини з ним. Хворі часто залишаються дуже приємними людьми, але при цьому беззахисними як діти – людина стає безпорадною в побуті. І, звісно ж, рідним і опікунам важливо пам'ятати про себе. Адже люди, які доглядають хворих, піддаються серйозному стресу. І без відновлювальної психологічної роботи над своїм станом, без регулярного відпочинку можуть «вигоріти».

– Згідно з деякими останніми дослідженнями, шлюб здатен запобігти деменції.

– Це дійсно так. І підтверджується новим дослідженням Університету штату Мічиган: у розлучених людей приблизно удвічі вище ймовірність розвитку деменції, при цьому розлучені чоловіки перебувають у більш несприятливому становищі, ніж жінки. Отже, деменція і сімейний стан можуть бути пов'язані.

У одному з перших досліджень такого роду професор соціології Хуей Лю проаналізував чотири групи людей, які не перебувають у шлюбі: розлучені; ті, хто овдовів; ті, хто ніколи не брав шлюбу, співмешканці. Серед них розлучені мали найвищий ризик розвитку недоумства. На думку дослідників, сімейний стан – важливий, але недооцінений соціальний ризик або ж захисний чинник для недоумства.

– Що кажуть свіжі дослідження на цю тему в Україні та світі?

– Велику увагу сьогодні приділяють вивченню генетичних чинників, а також розробці нових підходів до лікування когнітивних порушень. Особливе місце займають нефармакологічні методи, що підтримують когнітивні функції і поліпшують здатність виконувати повсякденну діяльність. Їх також використовують з метою зменшення таких симптомів, як депресія, апатія, порушення сну, збудження і агресія.

Мета-аналіз і систематичні огляди [2019 Alzheimer's disease facts and figures] нефармакологічних методів лікування, протестованих у рандомізованих контрольованих дослідженнях (в яких учасникам випадковим чином призначають або не призначають відповідну терапію), показали, що фізична активність (аеробні вправи і комбінація аеробних і неаеробних вправ) і когнітивна стимуляція уповільнюють швидкість зниження когнітивних здібностей у людей з хворобою Альцгеймера.

У ДУ «НДІ геронтології НАМН України» проводять комплексне дослідження і лікування хворих з різним рівнем когнітивних порушень. Розробляють і вивчають підходи до когнітивної реабілітації пацієнтів, що дозволить оцінити індивідуальні особливості можливості поліпшення або стабілізації когнітивного стану в залежності від стадії захворювання, етіологічних чинників, віку хворих. Порівняльний аналіз ефективності медикаментозного лікування і комплексного медикаментозного лікування із застосуванням когнітивної реабілітації дасть змогу оцінити роль кожного з цих підходів у веденні хворих з нейрокогнітивними розладами.

КОРИСНО ДЛЯ ПАМ'ЯТІ

Рекомендації керівника відділу вікової фізіології та патології нервової системи Інституту геронтології АМН України, доктора медичних наук, професора Наталії Юріївни Бачинської.

· Регулярні та тривалі піші прогулянки на свіжому повітрі.

· Повноцінний сон, не менше семи-восьми годин.

· Регулярно спілкуватися, не залишатися надовго на самоті. Для людини, як істоти соціальної, спілкування з людьми так само важливе, як і періодичні інтелектуальні вправи.

· Здорове харчування, по суті, – це середземноморська дієта. Акцент на овочі та фрукти (особливо корисні банани, цитрусові, а також горіхи) і на морську рибу, багату на жирні кислоти омега-3, вітамін В12 і фолієву кислоту.

· Тренування пам'яті: щодня вчити нові вірші (чотиривірш)/десять іншомовних слів/пісні. Останнє стимулює не тільки пам'ять, а й мовні функції.

· Регулярно розгадувати кросворди/судоку.

· Відмовитися від куріння і зловживання алкоголем.

· Уміння забувати – це така ж необхідна навичка, як і запам'ятовування. Позбавлення від небажаних спогадів і пов'язаних з ними емоцій може бути дуже важким завданням, але ця навичка розвивається.

· Позитивно впливає на діяльність мозку кава. Корисно пити її регулярно, але не зловживати: надлишок кофеїну може призвести до підвищення артеріального тиску, почастішання пульсу.

 

Подробнее

Мнение специалиста

Подпишитесь на еженедельную рассылку наших новостей

Читают также

Случайная статья

Почему тренировка обоняния улучшает качество жизни
Не стоит недооценивать силу своего обоняния. Оно делает наши повседневные трапезы приятными и интересными, а также предупреждает нас об испорченных продуктах и опасности утечки газа. Вдобаво ...
[ читать далее ]
Загрузка...
Load next
Facebook Twitter Telegram