Вчені виявили нейронні мережі, винні в ризику самогубства

Міжнародна група дослідників зі США, Великобританії та Австралії визначила головні нейронні мережі в мозку, які взаємодіють між собою, збільшуючи ризик того, що людина захоче або спробує накласти на себе руки.

Кожні 40 секунд від суїциду гине одна людина. Самогубство є другою за значимістю причиною смерті в світі серед 15-29-річних. Від самогубств вмирає більше підлітків, ніж від раку, хвороб серця, СНІДу, вроджених дефектів, інсульту, пневмонії, грипу та хронічних захворювань легень разом узятих. Кожен третій підліток думає про те, щоб покінчити з життям, і кожен третій намагається покінчити життя самогубством.

Вчені проаналізували наукову літературу, пов'язану із дослідженнями про суїцид, за два десятиліття. В цілому вони розглянули 131 дослідження, що охоплює більше 12 000 людей, вивчаючи зміни у структурі та функціях мозку, які можуть збільшити загрозу самогубства людини.

Порівнюючи результати доступних досліджень візуалізації мозку, вчені шукали докази структурних, функціональних і молекулярних змін у головному мозку, здатних збільшити ризик самогубства. Вони визначили дві нейронні мережі та зв'язки між ними, які, ймовірно, відіграють важливу роль.

1. До першої входять медіальна і латеральна області вентральної префронтальної кори головного мозку і їх зв'язки з іншими областями мозку, які беруть участь у емоціях. Зміни в цій мережі можуть призести до надмірних негативних думок і труднощів з регуляцією, що підсилює тяжіння до самогубства.

2. Друга мережа – дорсальна префронтальна кора і нижня лобова звивина. Зміни в цій мережі можуть вплинути на спробу самогубства, почасти через її ролі в прийнятті рішень, створенні альтернативних рішень проблем, а також у контролі поведінки.

Дослідники припускають, що коли зміниться структура, функція і біохімія обох мереж, це може призвести до ситуацій, коли людина стане думати про майбутнє і бачити його в темному світлі та не зможе контролювати ці думки, що здатне призвести до більш високого ризику самогубства.

«Головним показником можливої ​​смерті від самогубства є попередня спроба самогубства, тому дуже важливо, щоб ми могли втрутитися якомога раніше і зменшити ризик для людини, – зазначила одна з авторів дослідження доктор Ліанна Шмаал. – Часто це відбувається в підлітковому віці. Якщо ми зуміємо знайти спосіб ідентифікувати молодих людей, що піддаються найбільшому ризику, то зможемо втрутитися і допомогти їм на цьому важливому етапі життя».