Науковці висунули нову гіпотезу щодо призначення сновидінь

Американські фізіологи стверджують, що яскраві образи, які виникають під час сну, здійснюють стимулюючий вплив на нейрони зорової кори, захищаючи її від швидкої «перебудови» для виконання інших функцій.

Навколо питання про те, чому люди бачать сни, вчені ведуть багаторічні дискусії, та досі так і не дійшли єдиного висновку. Зокрема, висувалися теорії про консолідацію набутого досвіду під час сну, про підготовку мозку до можливого стресу, а також про стирання непотрібних спогадів. Фізіологи Девід Іґельман зі Стенфордського університету та Дон Вог із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі виголосили нову і вельми оригінальну ідею.

ТЕСТ: Страдает ли ваш организм от дефицита сна?

За їхнім припущенням, ключовою деталлю сновидінь є сам факт збудження нейронів зорової кори, завдяки яким ми бачимо яскраві картини та сцени. Стимуляція цих клітин зберігає цілісність зв’язків між ними, захищаючи зорову кору від швидкої деградації за відсутності зовнішніх стимулів. Своє бачення питання щодо сновидінь науковці виклали в статті, з якою можливо ознайомитись у відкритій онлайн-бібліотеці препринтів bioRxiv.

Відомо, що людський мозок має пластичність, і це надає можливості оновлюватися зв’язкам між його нейронами. Якщо деякі відділи мозку не використовуються за звичним призначенням, вони можуть бути «перепрофільовані» для вирішення інших завдань. Наприклад, у людей зі слабким зором потилична доля з обробки зорової інформації з часом може «перемикатися» на тактильну.

Американські фізіологи вважають, що для зорової кори перерва навіть на кілька годин може виявитися небезпечною. Її нейрони, позбавлені зовнішніх стимулів під час сну, можуть почати «захоплюватися» іншими сигналами, тому сновидіння захищають їх, займаючи додаткової «працею».