Як відбувається обстеження у дитячого офтальмолога

У роботі дитячого офтальмолога є своя специфіка. Будь-якій дитині у лікаря страшно, особливо якщо це перший візит. Маленька дитина не зможе витерпіти тривалого огляду, і саме тому обстеження відбувається у вигляді гри. Ми з дітками граємо у піратів і водночас перевіряємо гостроту зору,  роздивляємося «трансформера» –  так  не боїмося визначати силу окулярних лінз для майбутньої корекції. Далі знайомимося з диво-мікроскопом, в якому дитина бачить чарівних фей, метеорити, космічні кораблі, а лікар у цей час оцінює анатомічні структури органа зору. Разом з дітьми дивимось мультфільми та водночас проводимо комп’ютерну діагностику – визначаємо рефракцію ока і ловимо «сонячних зайчиків», оглядаючи очне дно. Все це дуже весело, швидко й захопливо.

З якого віку необхідно відвідувати дитячого офтальмолога? 

Перший огляд органа зору проводить неонатолог ще у пологовому будинку. Лікар оцінює положення і розмір очних яблук, наявність вродженої патології повік, наявність чи відсутність виділень. Якщо скарг немає, наступні планові огляди проводять між 3-м і 6-м місяцем, потім в 1 рік, 3 і 6 років та перед вступом до навчального закладу. Якщо дитина народилася недоношеною або має вроджені вади, пов'язані із захворюваннями органа зору, офтальмолог має оглянути немовля ще у пологовому будинку і направити до відповідної установи для уточнення діагнозу. В подальшому дитину оглядають за спеціальним графіком, що у кожному окремому випадку є індивідуальним. Це також стосується дітей, у яких були пологові травми та кефалогематоми. Якщо у сім'ї є випадки вродженої глаукоми, катаракти чи ретинобластоми, то немовля потрібно оглянути у кабінеті офтальмолога в перший місяць життя.

Важливо зазначити, що деякі діти, навіть відносно дорослі, можуть не скаржитися на знижений зір, навіть на сліпоту одного ока, особливо якщо вона вроджена (бо вони «так бачили завжди» і не мають порівнянь), а батьки не помічають проблеми, бо дитина «все бачить» за рахунок здорового парного ока.

Які найчастіші захворювання органа зору у дітей?

За останні роки звернення до дитячого офтальмолога почастішали, бо у порушенні зору неабияку роль відіграють не лише гени чи екологія, але і навантаження на очі, яке значно збільшилося з появою сучасних телефонів, планшетів і модою на спілкування в соціальних мережах. Побільшало випадків  короткозорості та косоокості та, як наслідок, амбліопії – це «ледаче око», яке не звикло бачити на 100%. Також звертаються діти з проблемами далекозорості, з відсутністю бінокулярного зору, з вродженими птозами (опускання повіки), проблемами зорового нерва і сітківки. Почастішало і алергічних кон’юнктивітів та холязіонів.

Як проводиться лікування дітей у офтальмолога?

Існує декілька варіантів лікування:

• медикаментозне лікування за допомогою очних крапель і  мазей, які безпосередньо закладають в очну щілину. Переважно це лікування алергічних і різноманітних запальних захворювань органа зору: кон'юнктивітів, кератитів, холязіонів, ячменя, блефаритів;
• проводиться корекція далекозорості окулярами, контактними лінзами. Якщо це міопія (короткозорість), проводять корекцію нічними жорсткими лінзами, також існують спеціальні призматичні окуляри, які допомагають розвивати бінокулярний зір, і окуляри-тренажери для лікування амбліопії;
• існує метод апаратного лікування, який застосовують з 3-річного віку, адже ми працюємо зі свідомістю дитини, «дивимось очима, але бачимо мозком», тобто дитина повинна розуміти, що ми у неї просимо, і виконувати нескладні завдання: поставити голову на підставку, притулитись чолом, надягти окуляри, слідкувати за курсором на екрані монітора. Все це відбувається у вигляді гри, діткам дуже подобається;
• хірургічне вручання виконують при вроджених аномаліях повік, новоутвореннях кон’юнктиви чи орбіти, а також при косоокості, яка не піддається лікуванню окулярами. Інколи таке лікування виконують на першому році життя дитини.

Які симптоми  повинні насторожити батьків?

• Дитина не фіксує погляд на лампочці (з першого-другого місяця життя), на іграшці (з другого-третього місяця життя) – «погляд, що плаває».
• Різні діаметри зіниць очей.
• Широкі зіниці, що не звужуються при яскравому освітленні.
• Відсутність на фото ефекту «червоного ока». Якщо зіниці на фото червоні – патології немає, якщо одна або обидві зіниці світяться білим, сірим або зеленим кольором – необхідно якомога швидше відвідати дитячого офтальмолога!
• Почервоніння очей, повік.
• Жовтуваті, зеленуваті виділення з очей.
• Сльозотеча.
• Світлобоязнь.
• Зменшення або збільшення розмірів одного ока порівняно з іншим.
• Свербіж або біль в очах.
• Зниження зору (дитина не бачить двома очима  ті предмети, які бачите Ви, при заплющуванні одного ока Ви помічаєте різке занепокоєння або протест малюка).
• Втрата орієнтації через поганий зір у сутінках (дитина не може знайти іграшку, натикається на предмети,  обережно  пересувається).
• Косоокість.
• Сіпання очних яблук (очі «бігають»).
• Дитина «мружиться» або у неї вимушене (нерівне) положення голови.

яких навіть при деяких суміжних захворюваннях. Будьте відповідальними!

Око є ніби продовженням мозку, має ті ж оболонки і судини, що й мозок. Тому огляд очного дна є необхідним для правильної постановки діагнозу та індивідуального підбору лікування навіть при деяких суміжних захворюваннях. будьте відповідальними!