COVID-19: чи дійсно природа посилає нам попередження

Зараз є дуже модною думка, що спалах коронавірусу – це покарання, послане природою за варварське ставлення людини до неї. Алан Левіновіц, автор книги «Спокусливий міф про доброту природи» (The Seductive Myth of Nature's Goodness), закликає відмовитися від подібного способу мислення і стверджує, що абсолютно помилково ототожнювати «природне» і «краще».

Ще нещодавно китайські ринки були забиті м'ясом: неохолодженим, необробленим, неупакованим, сирим та іноді навіть у тушах. Що може бути більш «природним» і «первозданним»?

Ось ця сама первозданність і стала відправною точкою розвитку нового коронавірусу. Сьогодні весь світ закликає Китай взяти під суворий контроль стихійні ринки, запровадити правила гігієни, підвищити стандарти безпеки харчових продуктів і скоротити торгівлю екзотичними тваринами.

Але крім окремих реформ, які безсумнівно очікують низку країн, люди повинні засвоїти для себе один важливий урок: природне далеко не завжди означає краще.

Ясно, що карантинні заходи, запроваджені державами у відповідь на пандемію, сприйняті населенням як покарання через неможливість вести звичне існування.

У соціальних мережах циркулює ідея про те, що новий вірус – наслідок дисгармонії у природі, яку влаштували люди. «Природа посилає нам попередження», – каже Інгер Андерсен, виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища. Або, як твітнула герцогиня Йоркська: «Мати-природа відправила нас до себе у кімнати... як розбалуваних дітей, якими ми і є. Природа була так терпляча з нами. Вона посилала нам пожежі та повені, вона намагалася попередити нас, але врешті-решт повернула собі контроль».

У всіх цих посилах «природа» сприймається як релігійне поняття. З цієї точки зору, Бог – синонім природи, і «природний» означає такий, який був посланий Богом. Протилежністю природного є те, що люди вибирають і роблять самі, що не узгоджується з божественним порядком, – і це неминуче веде до страждання.

Актуальність життя в гармонії з природою ніколи не була такою гострою, як сьогодні. Але не можна помилятися, вважаючи, що життя в гармонії з природою вимагає життя природного. Зрештою, технологія, необхідна для альтернативних джерел енергії, набагато менш природна, ніж просте спалювання деревини. Охолодження і заморожування запобігають псуванню продуктів і розкладанню харчових відходів... І успіх науки в порятунку немовлят і людей похилого віку, хоч і суперечить намірам природи, мало у кого викликає думку про протиприродність зусиль.

Природа не є доброзичливим божеством з «намірами», а «природне» не є синонімом «святого». Природність сама по собі – не добро і не зло.

Зараз, як ніколи, розуміння цих відмінностей має вирішальне значення для здоров'я людства і планети. Настав час відмовитися від помилкової віри у природну доброту природи і прийняти на себе всю відповідальність за життя у цивілізованому, розвиненому суспільстві.