Вчені наблизилися до розуміння походження вовчака

Дослідники з Єльського університету (США) виявили, що при порушенні дії одного з молекулярних регуляторів імунної системи утворюються пошкодження на шкірі та органах, як при вовчаку.

За словами вчених, результати дослідження допомагають пояснити походження вовчака і пропонують нові способи, за допомогою яких фахівці зможуть відновити функцію цього інгібітора і розробити нову стратегію лікування захворювання.

Імунна система має низку регуляторів, розроблених для запобігання атаки на власні тканини і клітини організму. Цей механізм виходить з ладу при аутоімунних захворюваннях.

У даному дослідженні вчені виявили, що у мишей, у яких відсутній інгібітор імунної системи, званий гомологом білка програмованої загибелі клітин PD-1H, мимовільно розвиваються симптоми, що нагадують дві форми вовчака:

• системну, при якій імунна система атакує кілька органів;
• шкірну, пов'язану із вираженими дефектами шкіри.

«Ця молекула бере участь в інгібуванні вовчака, але, мабуть, вона вибіркова, оскільки не чинить такого ж впливу при деяких інших аутоімунних захворюваннях», – зазначив старший автор дослідження Лієп Чен.

PD-1H молекулярно схожа на більш відому молекулу PD-1, яка також допомагає придушити реакцію імунної системи.

Чен з командою з'ясували, що у людей з вовчаком функція PD-1H є критичною. Імунна система таких людей атакує шкіру і органи, оскільки з порушенням функцій молекули PD-1H вона стає більш вразливою.

На даний час арсенал засобів для лікування вовчака дуже обмежений, проте нові результати обнадіюють. Вчені розробляють методику злиття білків, яка допоможе імітувати PD-1H і контролювати імунну систему з метою боротьби із хворобою.