Як подбати про систему, яка фільтрує токсини і патогени в нашому організмі

Лімфатична система – це найменш зрозуміла і найбільш недооцінена з усіх систем організму. Однак якщо вона перестане працювати, то людина помре протягом 24-48 годин. Саме тому її називають «рікою життя» в нашому організмі.

Подібно до того, як система кровообігу доставляє живильні речовини і кисень до всіх клітин організму, лімфатична система являє собою складну мережу судин, які розгалужуються через всі частини тіла для циркуляції лімфи і захисту органів від інфекцій. Тому якщо раніше про неї говорили лише як про частину серцево-судинної системи, то зараз її відносять радше до імунної.

Лімфатична система є видатним гравцем у реакції організму на патогени та діє як фізична основа імунної системи, надаючи канали та лімфатичні вузли для доставки потенційно шкідливих антигенів до імунних клітин, що призводить до розпізнавання та ініціації імунної реакції.

Лімфатична система також важлива для накопичення енергії і метаболічних функцій, адже надає шлях для абсорбованих ліпідів, що зберігаються і метаболізуються. Нарешті, вона слугує колективним «сміттєзвалищем», в яке мертві клітини, бактерії, отрути, токсини і надлишок рідини відкладаються з тканин організму.

Особливості анатомії

Лімфатична система являє собою мережу тканин і органів, що складаються з лімфатичних судин, лімфатичних вузлів, а також лімфи – прозорої жовтуватої рідини, основу якої становить плазма крові, що містить лейкоцити, воду, білки, солі та ліпіди.

На відміну від серцево-судинної системи, яка є замкнутим колом, заснованим на центральному насосі (серце) для переміщення крові, лімфатична система не замкнута і не має насоса для транспортації лімфи.

Лімфатичні судини. Потрапляючи у лімфатичну систему, лімфа тече знизу вгору всупереч законам гравітації, рухається повільно і під низьким тиском, переважно завдяки роботі скелетних м'язів. Крім того, як і вени в кровоносній системі, лімфатичні судини мають однобічні клапани, які не дозволяють лімфі стікати вниз. Ритмічне скорочення стінок судин також допомагає втягувати рідину в лімфатичні капіляри з тканин навколо органів. Потім ця рідина транспортується у лімфатичні протоки: права лімфатична протока – для лімфи з правої верхньої частини тіла (шиї, грудей і руки) і грудна протока, яка починається біля нижньої частини хребта і збирає лімфу з таза, живота і нижньої частини грудної клітки. Ці протоки стікають у кровоносну систему у правій і лівій підключичних венах.

Коли лімфа проходить через лімфатичну систему, на своєму шляху вона зустрічає також лімфоїдні органи: лімфатичні вузли, селезінку і допоміжні лімфоїдні тканини, такі як мигдалини.

Лімфатичні вузли, що являють собою бобоподібні залози, складаються з лімфоїдних тканин, що містять імунологічно активні клітини – лімфоцити і макрофаги. При проходженні лімфи через вузли вони її фільтрують, щоб ніякі патогенні мікроорганізми або сторонні речовини не могли повернутися до кровоносної системи. У лімфатичних вузлах макрофаги і дендритні клітини поглинають антигени і патогени, обробляють їх і надають лімфоцитам (лейкоцитам). Потім лімфоцити можуть почати виробляти антитіла або слугувати клітинами пам'яті для повторного розпізнавання антигенів у майбутньому.

Лімфатичні вузли знаходяться переважно під пахвами, в ділянках паху і шиї, а також живота, таза і грудної клітини. Кількість лімфатичних вузлів, виявлених у людини, варіюється, так само як їх число і розмір на різних ділянках тіла. Наприклад, у пахвовій западині людини може міститися від 15 до 30 маленьких вузлів.

Селезінка – найбільший лімфоїдний орган. Вона також містить лімфоцити і макрофаги, має внутрішню ділянку, яка містить лімфатичні вузли. Селезінка, яка знаходиться у верхній лівій частині живота під грудною кліткою, працює, вичищаючи з крові зношені еритроцити та інші сторонні предмети, щоб допомогти боротися з інфекцією.

Кістковий мозок і тимус (вилочкова залоза) – центральні органи імунної системи. Кровотворний кістковий мозок – місце народження всіх клітин імунної системи і дозрівання В-лімфоцитів.

Тимус (вилочкова залоза) відповідає за розвиток Т-лімфоцитів. З тимуса у периферичні лімфоїдні тканини мігрує близько 5% лімфоцитів, які знову утворюються.

Лімфатична тканина розподілена по всьому тілу. Нам добре відомі мигдалини, які знаходяться у глотці та першими приймають удар бактерій в роті. Але серце, легені, стравохід, шлунок, кишківник, печінка і сечовивідні шляхи також містять лімфатичну тканину, що виконує захисні (і не тільки) функції.
 

Як працює лімфатична система

Лімфатичну систему легко уявити собі у вигляді каналізації, яка працює цілодобово для очищення, утилізації і правильного видалення відходів, залишених іншими системами організму. Вона виконує такі найважливіші функції.

1. Видалення надлишків рідини з тканин організму. Одним з основних завдань лімфатичної системи є збір лімфи, яка оточує тканини і органи тіла, і повернення її до кровотоку. Цей процес вкрай важливий, оскільки вода, білки та інші речовини постійно просочуються з крихітних кровоносних капілярів у навколишні тканини організму. Якщо лімфатична система дає збій, рідина накопичується і викликає набряк. Крім того, коли кров рухається артеріями і венами, 10% рідини, відфільтрованої капілярами, разом з життєво важливими білками потрапляє в тканини організму. Втрата цієї рідини (приблизно 1-2 літри на день) швидко стане небезпечною для життя, якщо лімфатична система не збере її і не поверне до системи кровообігу.
2. Поглинання жирних кислот і подальший транспорт жиру в систему кровообігу. Хоча лімфатичні судини виявлені у всьому тілі людини, у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту вони особливо важливі для процесу травлення. У той час як більшість інших поживних речовин, які всмоктується тонкою кишкою, потрапляють до портальної венозної системи для дренажу в печінку з метою обробки, жири передаються спочатку до лімфатичної системи через молочні залози, а потім транспортуються у кровотік через грудну протоку. Порушення в роботі цієї частини лімфатичної системи може призвести до серйозного недоїдання.
3. Лімфатична система відіграє важливу роль у імунних функціях організму. Це перша лінія захисту від хвороб. Коли лімфа проходить через лімфатичні вузли, лейкоцити атакують будь-які бактерії, віруси, ракові клітини, які відриваються від пухлини. Після того як ці речовини були відфільтровані, лімфа залишає лімфатичні вузли і повертається до вен, де знову потрапляє у кровотік.
4. У лімфатичній системі створюються спеціальні лейкоцити (так звані лімфоцити), які виробляють антитіла, що відповідають за імунні реакції.
5. Вона допомагає виводити з організму токсини: вуглекислий газ, натрій та інші побічні продукти клітинного живлення киснем і мінералами, позбавляючись від них через піт, випорожнення, сечу, дихання.
6. Селезінка (орган лімфатичної системи) фільтрує кров, видаляючи старі еритроцити і замінюючи їх новими, які утворюються в кістковому мозку.

ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА – НЕСПОДІВАНЕ ВІДКРИТТЯ!

Сучасна наука володіє неймовірно глибоким розумінням людського організму. Важко уявити, щоб який-небудь орган або система могли існувати в тілі й досі не бути виявленими. Однак саме це сталося 2015 року, коли дослідники виявили лімфатичні судини навколо і всередині головного мозку.

Дренажна система мозку

Довгий час вважалося, що в центральній нервовій системі ссавців відсутні лімфатичні судини, що несуть рідину, відходи та імунні клітини. Дослідження, проведене в Університеті Вірджинії Джонатаном Кіпнісом і його колегами, докторами філософських наук Антуаном Луво і Таджі Харрісом, пролило нове світло на цю проблему. Використовуючи новий метод вивчення мозкових оболонок (мембрани, яка покриває мозок), вони виявили, що існує мережа лімфатичних судин, що оточують мозок. Пізніші дослідження показали, що судини поширюються і всередині мозку. І хоча ці судини досить великі для того, щоб їх можна було побачити людським оком, вони ніколи раніше не спостерігалися, оскільки мозок зазвичай видаляють з черепа для проведення наукових досліджень.

Побороти деменцію!

Це відкриття може дати величезний прорив у лікуванні хвороби Альцгеймера, однією з характерних ознак якої є накопичення бета-амілоїдів і тау-білків у мозку. А з їх виведенням і повинна справлятися виявлена ​​в мозку лімфатична система. Вчені сподіваються краще зрозуміти, що саме стає причиною хвороби Альцгеймера. Наприклад, у міру старіння організму лімфатичні судини можуть забиватися відходами, адже утворюється надлишок бета-амілоїду. Перешкоджати виведенню цих шкідливих білків з мозку здатні як слабкість судин, так і запалення. Або може бути задіяний інший «висхідний» чинник, що порушує функцію лімфатичної системи навколо і всередині головного мозку...

Як тільки буде визначено, що відбувається з лімфатичною системою мозку при хворобі Альцгеймера, можна починати пошук ліків, які могли б вирішити цю проблему. Терапія здатна допомогти очистити судини, зменшити запалення або поліпшити лімфатичну функцію в цілому.

У дослідженні Кіпніс і його команда припустили, що ефективність сучасних методів лікування хвороби Альцгеймера може бути поліпшена шляхом відновлення пов'язаного зі старінням зниження менінгеального лімфодренажу: «Модуляція менінгеальної лімфатичної функції у літніх людей може являти собою нову превентивну терапевтичну стратегію не тільки для боротьби із хворобою Альцгеймера, але і для використання проти інших білкових патологій мозку, які поглиблюються процесом старіння».