Коли, як і навіщо необхідно перевіряти слух у новонароджених

Рання, до одного місяця від народження, діагностика вад слуху у новонароджених істотно збільшує ймовірність повноцінного життя дитини в подальшому.

Сьогодні в Україні у структурі дитячої інвалідності п'яте місце за поширеністю займають фізичні обмеження, пов'язані з помірною, важкою або глибокою втратою слуху. Щороку в середньому у 160 дітей виявляють незворотні порушення слуху.

Своєчасна якісна діагностика порушень слуху у новонароджених істотно збільшує шанси таких дітей на відсутність затримок у розвитку мови і проблем з навчанням, а також з великою ймовірністю дозволяє запобігти вторинним порушенням мови і психоемоційним розладам.

Принцип раннього дитячого слухового скринінгу і корекції порушень слуху

Загальноприйняті у всьому світі стандарти раннього дитячого скринінгу слуху та корекції його порушень часто називають «Принципом 1-3-6». Полягають вони в наступному:

• перевірка слуху у новонароджених в ідеалі повинна здійснюватися до моменту їх виписки з пологового будинку, але не пізніше, ніж до 1 місяця від народження;
• якщо у дитини були виявлені порушення слуху, то не пізніше, ніж до 3 місяців від народження, повинні бути визначені характер і ступінь цих порушень, тобто проведена аудіологічна діагностика;
• дітям, у яких виявлено необоротні вади слуху, необхідно забезпечити слухопротезування не пізніше, ніж до 6 місяців від народження.

Фахівці американського Центру з контролю і профілактики захворювань вивчали розвиток мови у дітей у віці від 8 місяців до 3 з невеликим років, у яких в дитинстві діагностували необоротну втрату слуху. Дослідники дійшли  висновку, що ті з дітей, кому до піврічного віку була проведена реабілітація порушень слуху, на момент спостережень мали набагато більший словниковий запас і розмовляли значно краще за своїх однолітків, яким не було зроблено слухопротезування.

Методи ранньої перевірки слуху у новонароджених

1. Автоматична слухова реакція стовбура мозку. Дослідження показує, як мозок і слуховий нерв новонародженого реагують на звук. Через м'які навушники певні звуки і клацання відтворюються у вухах дитини. Три електроди, прикріплені до її голови, фіксують реакцію слухового нерва і мозку на них.
2. Отоакустична емісія. Метод заснований на вимірюванні звукових хвиль, що виникають у внутрішньому вусі. Крихітний зонд вводиться всередину слухового проходу дитини і фіксує довжину звукових хвиль, коли клацання або звуки відтворюються у вухах дитини.

Обидва методи швидкі та безболісні, процедура дослідження займає від 5 до 10 хвилин і може проводитися, коли дитина спить.

Якщо дитина пройшла слуховий скринінг у віці немовляти, чи означає це, що у неї і потім не буде порушень слуху?

На жаль, ні. У деяких дітей порушення слуху можуть розвинутися пізніше. Причинами пізнього початку або прогресуючої втрати слуху у дітей можуть бути: генетика, часті інфекційні захворювання вуха, інші інфекції, такі як кір або менінгіт, травми голови, регулярний вплив гучних шумів і пасивне куріння. Новонароджені, які потребували тривалого періоду інтенсивної терапії після появи на світ, також можуть мати підвищений ризик втрати слуху пізніше.

Обов'язково зверніться до фахівця, якщо ваша дитина:

• не лякається гучних шумів у віці до 1 місяця і не повертається у напрямку до звуків у віці 3-4 місяців;
• не помічає вашої присутності, поки не побачить вас;
• концентрується на вібруючих шумах більше, ніж на звуках інших типів;
• не реагує, коли ви їй читаєте;
• пізно починає говорити, погано розуміє або не промовляє окремі слова, такі як «тато» або «мама», у віці від 12 до 15 місяців;
• не реагує на звук дзвінка, особливо з іншої кімнати;
• чує одні звуки, але, здається, не чує інших. Деякі діти можуть не чути тільки високочастотні звуки, інші – можуть не чути тільки одним вухом;
• не може тримати голову нерухомо чи пізно почала сідати або ходити без підтримки. У деяких дітей з нейросенсорною втратою слуху частина внутрішнього вуха, яка надає інформацію про стан балансу і рух голови, може бути пошкоджена.

Які ще перевірки слуху дитини необхідні

Навіть якщо у вашої дитини немає ознак порушення слуху, медики рекомендують проводити повторне обстеження у віці 4, 5, 6, 8 і 10 років. Додаткові обстеження рекомендується проводити у віці 11-14, 15-17 і 18-21 років або в будь-який інший час, якщо є причини для занепокоєння. Більш часті контрольні огляди можуть бути рекомендовані для дітей з більш високим ризиком втрати слуху. Втрата слуху іноді буває поступовою, і на перший погляд її важко помітити. Звичайні обстеження можуть виявити зміни слуху на ранній стадії, коли спеціальна медична допомога може надати найбільший вплив на розвиток дитини.