Виявлено біомаркер схильності до раку шлунка
Команда вчених з Мексики та Італії проаналізувала механізми, пов'язані із розвитком раку шлунка при зараженні бактеріями Helicobacter pylori, та визначила біомаркер, що дозволяє проводити ранню діагностику раку шлунка.
Helicobacter pylori – це бактеріальний патоген, що розвивається в шлунку. Інфекція H. pylori набувається в дитинстві та триває десятиліттями, причому часто безсимптомно, але іноді може перейти у рак шлунка. На даний час вважається, що H. pylori відповідальна за близько 90% випадків раку шлунка в усьому світі.
У попередніх дослідженнях було виявлено, що H. pylori викликає розриви ДНК і порушує системи репарації ДНК, стимулюючи накопичення мутацій, потенційно націлених на p53 – білок, відомий як «хранитель генома».
Білок р53 необхідний для правильної роботи клітин, адже коли в геномі відбувається значне пошкодження, він призупиняє клітинний цикл на період часу, необхідний для відновлення ДНК. Якщо р53 інактивований, геном стає нестабільним, у результаті чого нормальні клітини з більшою часткою ймовірності можуть перетворитися на ракові.
Важливо зрозуміти, що саме викликає клітинну трансформацію, ініційовану H. pylori. Це дозволило б лікувати пацієнтів на ранній стадії, запобігаючи розвитку раку шлунка.
У ході попередніх досліджень з'ясувалося, що у відповідь на пошкодження ДНК p53 стабілізується, утворюючи комплекс із чинником транскрипції USF1. Однак результати in vitro показують, що H. pylori не тільки знижує рівень чинника USF1 в ядрі клітин, але і переміщує його, в результаті чого він накопичується на периферії клітини і комплекс USF1 – p53 не утворюється.
При дестабілізації білок р53 втрачає свої функції, що призводить до накопичення мутацій і перетворення їх на ракові клітини. Отже, втрата USF1 в ядрі є ключовим чинником інгібування активності р53, яка стимулює розвиток раку шлунка.
Ці результати були підтверджені дослідженнями in vivo. Учені продемонстрували, що запальні процеси в шлунку, викликані інфекцією H. pylori, були більш істотними на мишачій моделі з низьким рівнем чинника USF1.
Отже, USF1 – потенційний біомаркер схильності до раку шлунка, що дозволить у майбутньому розробити нові методи лікування цього захворювання.
Мнение специалиста