ТОП запитань і відповідей з приводу косоокості

А чи знаєте ви, що таке косоокість??

Кожне око має зорову вісь, що дозволяє очам одночасно фіксуватися на одній точці. При косоокості, або страбізмі, спостерігається відхилення однієї з осей від умовної точки, яке й обумовлює той факт, що одне око дивиться в бік, відхилене вгору чи вниз, при правильному положенні іншого ока. 

Це відбувається через:

• невчасно відкориговане зниження зору з приводу далекозорості (гіперметропії) чи короткозорості (міопії);
• дуже низький зір на одному з очей (наприклад, при вроджених вадах розвитку різних структур ока: кришталика, сітківки), така косоокість у сучасній офтальмології має назву «сенсорна косина»;
• дисбаланс, чи патологія інервації м’язів очного яблука;
• вроджений нелікований птоз (опущення повіки);
• новоутворення орбіти;
• генетичні, іноді гормональні захворювання;
• порушення мозкового кровообігу.

У дітей часто пусковими механізмами розвитку косоокості виступають емоційний стрес, підвищення температури тіла при різноманітних інфекційних захворюваннях (зокрема при дитячих інфекціях), надмірне зорове навантаження, травми.

У якому віці виникає косоокість?

Косоокість може з’явитися у будь-який період життя, все залежить від чинника, що зумовлює цю саму косину.

Вроджена косоокість  виникає на першому році життя. Часто батьки слухають поради сусідів «зачекати 2-3 роки, і очі стануть на місце», проте цього робити не варто, оскільки в цей період відбувається формування роботи сітківки, бінокулярного зору (узгодженого зору обома очима), і, дійсно, можуть допускатися такі коливання, але важливо перевірити, чи немає в дитини вродженої вади, власне тієї офтальмологічної причини, що могла спровокувати косоокість.

Особливе значення має дитячий вік два-три роки, оскільки саме в цей період триває процес формування співдружньої роботи певних окорухових м’язів. Тут причиною косоокості найчастіше виступає знижений зір – через похибку рефракції, а також небажання носити корекцію, як іноді й незнання того, що ця корекція потрібна.

Косоокість дорослих. Виникає через травми, гормональні зміни, прогресуючі захворювання центральної та периферичної нервової системи.

Як запідозрити косоокість у домашніх умовах?

Діти практично ніколи не скаржаться, але ви можете помітити, що вони:

• прикривають рукою чи примружують одне око, часто одне і те саме, особливо коли щось уважно роздивляються;
• нахиляють чи повертають голову завжди у певну позицію, з однаковим нахилом, так зване «вимушене положення голови»;
• не можуть швидко співставити дрібні деталі одну з одною, нанизати намистинку на мотузку, кільця на основу від пірамідки;
• око відхиляється, «плаває» при стресі, виражених емоціях, втомі або зранку, коли дитина ще не зовсім прокинулася;
• на фото чи відео очі дивляться в різні напрямки;
• на фото із спалахом одне око відбиває червоний рефлекс, а інше ні;
• не можуть дивитися мультфільми у 3D-форматі.

Старші пацієнти скаржаться на косметичний дефект і часто на подвоєння предметів, особливо якщо косоокість з’явилась раптово.

Що робити?

Косоокість необхідно починати лікувати, щойно вона виникла. Адже коли у дитини наявна монолатеральна косина (косить постійно тільки одне око), це загрожує розвитку амбліопії («лінивого ока»), а чим довше існує амбліопія, тим важче її лікувати.

Лікування страбізму завжди комплексне:

• корекція;
• оклюзія;
• апаратне лікування;
• хірургія.

Оперувати косину можна в будь-якому віці, навіть у 40-60 років. Однак у старшому віці така операція матиме переважно косметичний ефект, оскільки здатність до бінокулярного та стереоскопічного зору формується до 10-14 років. Тому дітям таку операцію слід проводити у якомога ранньому віці.

Коли та як часто відвідувати лікаря, щоб не пропустити такої патології, як косоокість?

Вперше офтальмолог, аби виключити вроджені вади зору, мав би оглянути дитину у віці 3-6 місяців. Особливо важливим є огляд очного дна на предмет виявлення патології, що потребує термінового лікування. Зокрема, це вроджені катаракти, при наявності яких дитину важливо скерувати на хірургічне лікування, аби дати оку можливість знову бачити та попередити розвиток косоокості.

Наступний огляд в 1 рік – це дослідження рефракції.

Потім, якщо немає ніяких зауважень, має бути огляд у 3 роки, коли вже можна перевірити гостроту зору.

 Далі – перед школою…

Якщо у дитини діагностовано певну патологію, лікар перевірятиме її очі частіше, залежно від потреби. Це стосується і дітей, чиї батьки мали або мають проблеми із зором.

Якщо ви помітили незначне відхилення ока вашої дитини, навіть на короткий час, що виникає раз чи двічі на тиждень, – це вагомий привід відвідати офтальмолога.