Дослідники знайшли ефективний спосіб порятунку після укусу гадюки

Страх перед зміями – офідіофобія – є одним з найпоширеніших серед людей. І цей страх насправді не зовсім безпідставний. Від укусів змій щороку в усьому світі помирає від 81 000 до 138 000 людей.

Одна з основних причин такої високої смертності полягає в тому, що лікування протиотрутою має відбуватися в лікарні. А згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, найбільш часто жертвами укусів є люди, які живуть і працюють у віддалених районах з обмеженим доступом до медичного обслуговування, що робить практично неможливим своєчасне лікування. Крім того, далеко не всі знають правила надання першої допомоги.

Що ще гірше, протиотрута є специфічною для кожного виду змій, трудомісткою і дорогою у виробництві, тому навіть якщо жертва вчасно добирається до лікарні, потрібного препарату там може не виявитися.

Однак дослідники з Центру Ліверпульської школи тропічної медицини вважають, що знайшли спосіб змінити цю ситуацію. У ході дослідження, результати якого опубліковані 6 травня 2020 року в журналі Science Translational Medicine, його автори – доктор Лаура-Оана Альбулеску і професор Ніколас Кейсуелл – протестували терапію за допомогою речовини, чия дія спрямована на зв'язування і активацію пасивних металевих мікроелементів – DMPS (2,3-дімеркапто-1-пропансульфонова кислота). Ця сполука, яку зазвичай використовують для лікування отруєння ртуттю, була застосована для знешкодження отруйних укусів гадюки у мишей.

Пероральне лікування не тільки захищало мишей від смерті, викликаної отрутою, а й запобігало пошкодженню тканин. Крім того, коли DMPS використовували в якості швидкого втручання з подальшою відкладеною протиотрутною терапією, гризуни були повністю захищені. Отримані дані свідчать про те, що DMPS можна використовувати для лікування укусів змій одразу після нанесення. Постраждалим як і раніше може знадобитися лікування протиотрутою в умовах стаціонару, але негайне втручання за допомогою DMPS здатне потенційно врятувати життя.

Наступним кроком, звісно ж, є перевірка такого втручання на людях. І якщо воно спрацює, то, можливо, одного разу офідіофобія відійде на задній план наших страхів.