Вчені з'ясували, чому деякі люди так люблять жирну їжу

Дослідники з Інституту дослідження метаболізму Товариства Макса Планка (Німеччина) виявили, що група спеціалізованих нервових клітин у мозку – а точніше, ноцицептинних нейронів у гіпоталамусі – відповідальна за переїдання їжі з високим вмістом жирів.

З 1980-х років у всьому світі спостерігається зростання ожиріння і пов'язаних з ним серцево-судинних захворювань і цукрового діабету. Вчені з лабораторії Йенса Брюнінга Інституту дослідження метаболізму Товариства Макса Планка досліджували на мишачій моделі, які нервові клітини контролюють переїдання тваринами висококалорійної їжі.

«Усього трьох днів дієти з високим вмістом жирів було достатньо для виявлення підвищеної активності нейронів ноцицептину в певній ділянці головного мозку – дугоподібному ядрі гіпоталамуса», – каже Александр Джайс, провідний автор дослідження.

У низці експериментів вчені вибірково видаляли нейрони ноцицептину з дугоподібного ядра гіпоталамуса мишей, у результаті чого останні переставали віддавати перевагу жирній їжі та, відповідно, переїдати. Причому на споживання нежирної їжі ця процедура ніяк не впливала, що дозволило дослідникам зробити висновок: нейрони ноцицептину специфічно контролюють саме споживання їжі з високим вмістом жирів.

Потім вчені вивчили харчові звички генетично модифікованих мишей, у яких активність нейронів ноцицептину в гіпоталамусі контролювалася світлом. «Активація цих клітин мозку призвела до надмірного споживання їжі тваринами», – уточнює Александр Джайс.

Споживання енергоємної їжі призводить до порушення енергетичного балансу і збільшення споживання калорій. «Ми постійно оточені дешевими, смачними і енергоємними продуктами, і наш мозок влаштований так, що ми віддаємо перевагу саме цим продуктам, – пояснює Джайс. – Досі невідомо, чому деяким людям вдається з'їдати рівно стільки, скільки їм потрібно, а іншим – ні. Можливо, виною цьому і є індивідуальна активність ноцицептинних нейронів. Доказ у рамках нашого дослідження того, що діяльність цих спеціалізованих нервових клітин сприяє надмірному споживанню, робить їх привабливою мішенню для розробки нових методів профілактики і лікування ожиріння».