Данські вчені виділили з давньої «жуйки» ДНК первісної людини

Дослідникам з Університету Копенгагена (Данія) вдалося витягти повний людський геном з тисячолітньої «жувальної гумки». За їхніми словами, це нове невикористане джерело древньої ДНК.

При розкопках у Лолланді археологи виявили 5700-річну «жуйку», виготовлену з березової смоли. Це перший випадок, коли вчені змогли витягти весь людський геном не з кісток людини, а з чогось іншого.

«Ми також отримали ДНК з мікробів порожнини рота і декількох важливих людських патогенів, що робить цю знахідку дуже цінним джерелом давньої ДНК, особливо для тих періодів, з яких у нас немає відповідних людських останків», – прокоментував автор дослідження Ханнес Шредер.

Художня реконструкція жінки, яка жувала березову смолу. Її назвали Лолою. Ілюстрація Тома Бьйорклунда

Виходячи з генома древньої людини, вчені з'ясували, що березову смолу жувала жінка. Генетично вона була тісніше пов'язана з мисливцями-збирачами з материкової Європи, ніж із тодішніми мешканцями центральної Скандинавії. Також дослідники виявили, що у неї, ймовірно, була темна шкіра, темне волосся і блакитні очі.

Березова смола була знайдена під час археологічних розкопок у Зільтхольмі, на схід від Редбіхавна на півдні Данії.

«Це найбільша ділянка кам'яного віку в Данії, і археологічні знахідки дозволяють припустити, що люди, які жили там, інтенсивно використовували природні ресурси в епоху неоліту, тобто періоду, коли землеробство і домашні тварини вперше були завезені до південної Скандинавії», – додав Тейс Дженсен, співавтор дослідження.

Дослідники також виявили в жуйці сліди ДНК рослин і тварин, особливо фундука і качки, які могли бути частиною раціону людини. Крім того, вченим вдалося витягти ДНК з декількох мікробіот, що жили в ротовій порожнині древньої людини, включаючи багато коменсальних видів і патогенні мікроорганізми.

«Добре збереглися різні види бактерій, характерні для мікробіома порожнини рота. Наші предки жили в іншому середовищі, вели інший спосіб життя і їли відмінну від нашої їжу, тому цікаво дізнатися, як це відбилося на їх мікробіомі», – повідомив Ханнес Шредер.

Дослідники також виявили ДНК, схожу на вірус Епштейна-Барр, що викликає, як відомо, інфекційний мононуклеоз.

 

Читати далі

Мнение специалиста

Підпишіться на щотижневу розсилку наших новин

Також читають

ВИПАДКОВА СТАТТЯ

Звичка рано прокидатися знижує ризик розвитку астми і алергії у підлітків
Юні любителі пізнього відбою ризикують захворіти на астму та алергію утричі більше, ніж їхні ровесники, які звикли прокидатися з першими променями сонця. Такого висновку дійшли канадські вчені з уніве ...
[ read more ]
Load next