Вчені опублікували нові чинники, що впливають в дитинстві на розвиток шизофренії
Шизофренія – це психічний розлад, пов'язаний із порушенням процесів мислення і емоційних реакцій. Досі не знайдені причини цієї поширеної недуги, однак вчені знаходять чинники, що впливають на ризик розвитку шизофренії. Проте недавні дослідження лікарів із Данії та США показали, що на ризик виникнення шизофренії впливає дія у ранньому віці забрудненого повітря, а також контакти з домашніми тваринами.
Вчені з Орхуського університету (Данія) з'ясували, що у дітей, які ростуть у районах із сильним забрудненням повітря, існує підвищений ризик розвитку шизофренії.
Як забруднення впливає на психічне здоров'я
«Дослідження показує, що чим вище рівень забруднення повітря, тим вище ризик виникнення шизофренії. На кожні 10 мкг/м³ (концентрація забруднення повітря на метр кубічний) ризик розвитку шизофренії збільшується приблизно на 20%. Діти, котрі піддаються середньодобовому рівню забруднення понад 25 мкг/м³ , мають майже на 60% більше шансів розвитку шизофренії у порівнянні з тими, хто піддається забрудненню менше 10 мкг/м³», – прокоментувала авторка дослідження Генрієтта Тістед Хорсдал.
Щоб оцінити ці дані, необхідно розуміти, що ризик виникнення шизофренії протягом життя становить приблизно 2% – це 2 людини зі 100. Люди, котрі піддаються впливу найнижчого рівня забруднення повітря, мають ризик захворіти на шизофренію трохи менше 2%, тоді як у тих, хто піддається впливу найвищого рівня забруднення повітря, цей ризик становить близько 3%.
«Ризик розвитку шизофренії також вище, якщо у вас є генетична схильність до захворювання. Однак зв'язок між забрудненням повітря і шизофренією не можна пояснити більш високою генетичною схильністю у людей, які виросли в районах з високим рівнем забруднення повітря», – додала Тістед Хорсдал.
Всього у дослідженні брали участь 23 355 осіб, 3 531 з них хворіла на шизофренію. Результати показують підвищений ризик виникнення цього захворювання у тих, хто в дитячому віці піддавався впливу високого рівня забруднення.
Контакти із собаками в дитинстві запобігають психічним захворюванням
Також цікавим є дослідження, проведене у лікарні Джонса Хопкінса (США), в якому встановлено, що коли вашим домашнім вихованцем у дитинстві був собака, то ви маєте менше шансів захворіти на шизофренію. Однак наявність собаки в дитинстві впливає, як вважають вчені, тільки на ризик розвитку шизофренії, але не на біполярний розлад. Іще було з'ясовано, що контакт у ранньому дитинстві з кішками ніяк не пов'язаний із ризиком захворіти на шизофренію.
«Серйозні психічні розлади пов'язані зі змінами в імунній системі, зумовленими впливом навколишнього середовища на ранніх етапах життя», – пояснив доктор медичних наук і автор дослідження Роберт Йолкен.
Вчені досліджували зв'язок між впливом домашньої кішки або собаки протягом перших 12 років життя і подальшим діагнозом «шизофренія» чи «біполярний розлад». Дослідники були вражені, виявивши статистично значуще зниження ризику розвитку шизофренії, якщо в дитинстві людина контактувала із собаками.
Фахівці попереджають, що необхідні додаткові дослідження для підтвердження цих результатів і для пошуку чинників, що лежать в основі таких зв'язків.
У попередніх дослідженнях було виявлено ранній вплив домашніх тварин (кішок і собак) у якості чинників навколишнього середовища, які можуть впливати на імунну систему різними способами, включаючи алергічні реакції, контакт із зоонозними (тваринними) бактеріями і вірусами, зміни в мікробіомі дому тощо.
Деякі дослідники, зазначає Йолкен, вважають, що така імунна зміна впливає на ризик розвитку психічних розладів, до яких людина генетично або іншим чином схильна.
У своєму поточному дослідженні доктор Йолкен і його колеги вивчили групу з 1371 людини обох статей у віці 18-65 років, у якій були 396 людей із шизофренією, 381 – з біполярним розладом і 594 члени контрольної групи.
Всіх учасників дослідження опитали з приводу наявності впродовж перших 12 років життя домашніх кішок або собак. Взаємозв'язок між віком першого контакту з домашнім улюбленцем і психіатричним діагнозом був визначений за допомогою статистичної моделі.
У результаті дослідження вчені з'ясували, що у людей, які контактують з домашніми собаками до 13-річчя, значно рідше – до 24% – діагностують шизофренію.
Найбільш сильний захисний ефект був виявлений у дітей, які мали домашнього собаку з народження або після народження, але до 3 років, відзначили вчені.
«Існує кілька пояснень цього можливого захисного ефекту від контакту із собаками – ймовірно, є щось в мікробіомі собаки, що передається людям і зміцнює їхню імунну систему, а також знижує генетичну схильність до шизофренії», – зазначив Роберт Йолкен.
Мнение специалиста