Названо небезпечні причини поганого апетиту

Одним з основних критеріїв оцінки стану здоров'я дітей і дорослих вважається апетит. Його погіршення призводить до зниження загальних захисних сил організму, втрати маси тіла та астенії.

Перш за все потрібно навчитися відрізняти стан голоду від апетиту. Відчуття голоду розвивається внаслідок зниження рівня глюкози в крові. Далі в організмі розвивається цілий ланцюжок певних фізіологічних реакцій: у головний мозок надходить відповідний сигнал, у шлунку виникає голодний спазм, активізується слиновиділення, загострюється нюх і з'являється тягнуче відчуття «під ложечкою». Все це допомагає людині відчути голод і вирушити на пошуки їжі. При цьому в неї немає бажання з'їсти конкретну страву, вона готова вживати будь-яку їжу.

А ось коли людині хочеться лише певних продуктів харчування, таке явище називається апетитом. На це відчуття можуть впливати час доби, смакові звички і уподобання, емоційний стан.

У більшості випадків причиною поганого апетиту є соматична патологія. Це можуть бути хронічні захворювання органів травлення (гастрити зі зниженою секретоутворюючою функцією шлунка, коліти, дисбіоз кишківника). Поганий апетит характерний для глистових інвазій і лямбліозу; туберкульозу; хронічних бактеріальних, грибкових і вірусних інфекцій. Небажання їсти – часта ознака залізодефіцитних анемій, гіповітамінозів, порушень обміну речовин. Цей симптом може свідчити про поразки мозку, онкопатології і важку інтоксикацію. Дуже часто апетит зникає після сильного емоційного потрясіння і психологічної травми. Серйозна проблема – нервова анорексія, особливо у дівчаток-підлітків.

Разом з тим зниження апетиту може бути захисною реакцією організму при деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Для з'ясування причин поганого апетиту необхідні консультація лікаря і детальне обстеження з використанням лабораторних та інструментальних методів.

Мінімальний перелік обстежень, які слід пройти при патологічному зниженні апетиту:

•     загальний аналіз крові з лейкоформулою;
•     загальний аналіз крові;
•     біохімічний аналіз крові;
•     аналіз калу;
•     аналіз сечі;
•     рентгенографія грудної клітки;
•     електрокардіографія;
•     консультація терапевта.

Виявити і оцінити причину втрати апетиту буває досить складно, оскільки немає однозначних критеріїв даного порушення. Індивідуальні особливості залежать від статі, віку, професії, фізичної активності, наявності шкідливих звичок. Так, люди старшого віку легше справляються з почуттям голоду, більш тривалий час зберігаючи почуття насичення. Ті, хто займається спортом або фізичною працею, частіше відчувають голод. При наявності психологічних проблем, депресії, хронічних стресів пацієнти можуть і не висловлювати скарг про зниження апетиту, а то і зовсім не помічати цього. При діагностиці важливо враховувати всі ці чинники.