Вчені вперше пересадили нервові клітини людини в мозок миші

Бельгійські вчені з Брюссельського університету розробили нову стратегію трансплантації нейронів людини в мозок миші та спостереження їх розвитку з плином часу.

Професор нейробіології П'єр Вандерхаген пояснює, що робить людський мозок таким унікальним: «У людських нейронів є одна чудова особливість – їх надзвичайно довгий розвиток. Нашим нервовим ланцюжкам потрібні роки, щоб досягти повної зрілості, але у мишей вони розвиваються лише за кілька тижнів, а у мавп – за кілька місяців.

Саме тривалий період дозрівання дає набагато більше часу для зміни нервових клітин і ланцюжків, що дозволяє нам ефективно вчитися протягом тривалого періоду аж до пізнього підліткового віку».

Інший автор дослідження професор Вінсент Бонін додає: «Розуміння механізмів, що лежать в основі формування нервових ланцюжків, важливе для лікування захворювань головного мозку. Порушення розвитку нервових ланцюжків пов'язане з розумовою відсталістю та психічними захворюваннями, такими як шизофренія. Однак досі було неможливо детально вивчити нервові ланцюги людини в дії».

Вчені диференціювали людські стовбурові клітини в нейрони і ввели їх в мозок молодих мишей. Потім протягом декількох місяців досліджували людські нейрони в живому мозку. Протягом цього періоду вчені також застосовували ряд біологічних інструментів для вивчення формування нервової системи та захворювань головного мозку у людини.

Дослідники виявили, що пересаджені людські клітини розвиваються так само, як і в людському мозку з місячним періодом дозрівання. Це означає, що наші нервові клітини слідують за внутрішнім годинником розвитку, який, як виявилося, не залежить від навколишнього середовища.

Крім того, клітини людини можуть функціонувати в нервових ланцюжках миші. Після декількох місяців дозрівання людські нейрони почали обробляти інформацію і реагувати на візуальні впливи навколишнього середовища. Людські клітини навіть показували різні відповіді в залежності від типу стимулу, що вказує на дивовижно високу точність у зв'язках між пересадженими клітинами людини і нервовими ланцюжками миші.

Це дослідження – перша демонстрація реальної інтеграції нервових ланцюжків і нейронів, отриманих зі стовбурових клітин людини. Розроблену модель можна використовувати для вивчення нейродегенеративних захворювань та інсульту.

Подробнее

Мнение специалиста

Подпишитесь на еженедельную рассылку наших новостей

Читают также

Случайная статья

Какие существа имеют наибольшую продолжительность жизни
Жизнь бабочек продолжается от 1 до 10 дней, пчела живет около 1 месяца, осьминоги – до 3 лет, человек в среднем – 65-70 лет, гренландский кит – почти 200 лет. Если ли в мире живые существа, живущие ещ ...
[ читать далее ]
Загрузка...
Load next
Facebook Twitter Telegram