Чому мозок людини запрограмований на лінощі

Ось уже довгі роки суспільство стимулює людей до збільшення фізичної активності. При цьому статистика залишається невтішною: попри заохочення, люди, навпаки, стають дедалі менш рухливими. У чому ж причина? Експерти в галузі нейрофізіології з Університету Британської Колумбії в Канаді вирішили відшукати в мозку «підказки», щоб знайти пояснення так званому «парадоксу вправ».

Для участі в експерименті канадські дослідники запросили 29 молодих людей у ​​віці від 19 до 25 років. Добровольців попросили сісти перед екраном, на якому вчені демонстрували їм у довільному порядку фотографії, що зображують людей під час фізичної активності та відпочинку.

На екрані у кожного учасника була присутня змодельована людина, яку потрібно було пересувати. Спочатку необхідно було помістити її на фотографії, які зображували активність, уникаючи при цьому «ледачих» картинок, а потім навпаки. В цей час електроди, прикріплені до голів учасників, відстежували реакцію мозку.

Вчені виявили, що дана задача давалася мозку добровольців із великими труднощами. Коли вони виводили змодельовану людину за рамки картинки, що зображує відпочинок, їх мозок сильно напружувався і витрачав для цієї дії додаткові ресурси.

Як стверджує автор експерименту Матьє Буагонтьє, такий результат може говорити про те, що наш мозок генетично схильний до малорухливої поведінки. Він вважає за краще уникати фізичної активності та спрямовує зусилля на те, щоб тіло залишалося в режимі відпочинку.

Вчений пояснює, що провал будь-яких спроб, спрямованих на підвищення фізичної активності суспільства, може бути обумовлений результатом різних процесів у мозку, які розвивалися і зміцнювалися в ході еволюції. Адже економія енергії завжди мала першорядне значення для виживання людського роду. Це дозволяло людям ефективніше шукати їжу і житло, конкурувати за увагу протилежної статі та уникати хижаків.