Коли варто боятися збільшених лімфовузлів

Лімфатична система принципово важлива і просто створена для боротьби зі шкідливими мікроорганізмами. І найчастіше прекрасно з ними справляється. Але певні захворювання можуть вражати і самі лімфатичні вузли, селезінку або скупчення лімфоїдної тканини в певних областях тіла. Дізнайтеся, чим хворіє лімфатична система і які є способи діагностики.

Серед захворювань лімфатичної системи є як цілком нешкідливі, з якими можна легко впоратися, так і серйозні порушення, які можуть призвести до смерті.

Лімфаденіт. Є найбільш поширеним захворюванням. Запалення лімфатичного вузла викликане інфікуванням тканини в самому вузлі. Це може викликати набрякання, почервоніння і відчуття жару і болю в місці розташування лімфатичного вузла. Зазвичай лімфаденіт вражає лімфатичні вузли на шиї і часто викликаний бактеріальною інфекцією, яку можна легко лікувати антибіотиком. У дітей лімфаденіт часто виникає при захворюваннях ЛОР-органів. Це може бути грип, хронічний тонзиліт, отит та інші інфекційні хвороби (наприклад, дифтерія, скарлатина, паротит тощо).

Лімфаденопатія. Це стан, при якому лімфатичні вузли значно збільшуються в розмірі. Якщо це відбувається через найближчу інфекцію, немає приводу для занепокоєння. Як тільки інфекція переможена, лімфатичний вузол повертається до нормального розміру. Однак якщо збільшені кілька груп лімфатичних вузлів по всьому тілу, а при проведенні досліджень у хворого не виявлено запального процесу, це повинно насторожити. У такому випадку причиною збільшення лімфатичних вузлів може стати злоякісний процес. Серед інших причин лімфаденопатії можуть бути вірусні патології, системні захворювання сполучної тканини, сироваткова хвороба, інфекційні захворювання, які пригнічують імунну систему людини. При лімфаденопатії, крім патологічного збільшення розмірів вузла, можливі інші симптоми, в числі яких висипання на шкірі, висока температура тіла, лихоманка, підвищене потовиділення, різка втрата ваги, виражене збільшення селезінки.

Лімфоми. Це рак, який починається в лімфатичних вузлах, коли лімфоцити змінюються й починають безконтрольно розмножуватися. Лімфатичні вузли набухають, а ракові клітини витісняють здорові клітини і можуть викликати новоутворення в інших частинах тіла. Злоякісні лімфоми діляться на два основних типи: лімфома Ходжкіна (названа за іменем лікаря і патолога Томаса Ходжкіна) і неходжкінські лімфоми (НХЛ). Назва «неходжкінські лімфоми» означає тільки те, що цей тип лімфоми не є хворобою Ходжкіна. Визначити тип лімфоми можна тільки після дослідження зразка ураженої тканини.

Лімфостаз – це хронічний набряк, як правило, в кінцівках, або ж в одній руці або нозі, викликаний скупченням лімфатичної рідини. Найчастіше захворювання розвивається після лікування онкології. Якщо хворобу не лікувати, це може призвести до інвалідності. Захворювання пов'язане із проблемами в лімфатичній системі або з відсутністю деяких лімфовузлів, наприклад, після їх видалення у випадку раку.

Є два види лімфатичних набряків.

Первинний набряк – викликаний дефектом генів, що впливають на розвиток лімфатичної системи. Захворювання може проявитися в будь-якому віці, але зазвичай відбувається в ранньому дитинстві або в період статевого дозрівання.

Вторинний набряк – викликаний пошкодженням лімфатичної системи або проблемами з рухом і дренажем рідини в ній, часто через інфекцію, травми, лікування раку, запалення кінцівки або нерухомості.

Спленомегалія (збільшена селезінка). Найчастіше це пов'язано з вірусною інфекцією, такою як мононуклеоз. Але в деяких випадках більш серйозні захворювання, наприклад, рак, можуть призвести до розширення селезінки. Якщо збільшена селезінка, необхідно уникати фізичного навантаження, оскільки при ударі вона може розірватися, що призведе до втрати величезної кількості крові.

Лімфангіома. Це вроджений порок, який найчастіше діагностують у дітей до 1 року. Лімфангіома є утворенням, що володіє властивостями доброякісної пухлини. Нерідко з часом вона розсмоктується самостійно. Росте лімфангіома на шкірі або в підшкірній клітковині, а при великих її розмірах можливе застосування склеротерапії для видалення новоутворення.

Методи діагностики

Будь-які зміни в лімфатичних вузлах повинні насторожити. Вони вимагають негайної консультації у лікаря.

Для діагностики захворювань лімфатичної системи виконуються наступні заходи.

1. Лікар проводить ретельне опитування, вивчає історію хвороби і оглядає лімфатичні вузли.

2. Аналізи крові. При підозрах на захворювання лімфатичної системи роблять аналізи крові (загальноклінічний і розгорнутий). В обов'язковому порядку визначається лейкоцитарна формула крові.

3. Лімфангіографія – рентгенологічний метод дослідження із застосуванням рентгеноконтрастних речовин. Рентгеноконтрастний (непрозорий для рентгенівських променів) матеріал вводять у лімфатичну судину. Цей метод надзвичайно важливий для виявлення новоутворень та інших порушень лімфатичної системи. Техніка також використовується для виявлення лімфатичних вузлів з метою проведення променевої терапії або хірургічного видалення.

4. Біопсія. Виконується при підозрі на злоякісний характер захворювання. При біопсії проводиться забір тканини і рідини для гістологічного і мікроскопічного дослідження на предмет виявлення злоякісних клітин та інших патологічних елементів.