Нейрофізіологи з'ясували, що ми втрачаємо в першу чергу – мозок або м'язи

Швейцарські вчені встановили, що всупереч існуючим раніше поглядам, не фізична активність допомагає запобігти зниженню когнітивних здібностей людини, а, навпаки, розумові можливості сприяють збереженню рухливості тіла.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожні 10 секунд у світі через відсутність фізичної активності вмирає одна людина, а це близько 3,2 млн на рік. У середньому, починаючи з 50-річного віку, у людей спостерігається поступове зниження не тільки фізичної активності, а й когнітивних здібностей, оскільки вони взаємопов'язані. Але що з цього чинить першочерговий вплив? Робота м'язів на можливості мозку або, навпаки, робота мозку на функціонування м'язів?

Щоб відповісти на це питання, дослідники з Женевського університету вивчили дані 105 206 осіб у віці від 50 до 90 років, чиї фізичні та когнітивні здібності оцінювали кожні два роки протягом 12 років. Когнітивні здібності випробовуваних отримували оцінку за результатами тесту на швидкість мови (із зазначенням якомога більшої кількості назв тварин за 60 секунд) і тесту на пам'ять (запам'ятовування 10 слів і подальше їх повторення). Фізичну активність оцінювали за шкалою від 1 («ніколи») до 4 («більш ніж один раз на тиждень»).

Більш ранні дослідження співвідношення між фізичною активністю і когнітивними навичками продемонстрували, що перші запобігають зниженню останніх.

Результати нового дослідження, опубліковані в журналі Health Psychology, показують, що всупереч попереднім уявленням, когнітивні здібності допомагають зберегти рухливість у набагато більшому ступені, ніж фізична активність запобігає зниженню когнітивних здібностей. А це означає, що першорядну увагу все ж варто приділяти тренуванню мозку, а не м'язів.

Женевські вчені використовували отримані у ході дослідження дані у трьох окремих статистичних моделях. По-перше, вони дивилися на те, чи пророкує фізична активність зміну когнітивних навичок з плином часу. По-друге – чи пророкують когнітивні навички зміну фізичної активності. Нарешті, по-третє, вони перевірили обидві можливості в обох напрямках. Дослідження продемонструвало, що когнітивні здібності більшою мірою впливають на фізичну активність, а не навпаки, як стверджували раніше.

З віком зниження фізичних і когнітивних здібностей неминуче. Однак результати нової роботи підтверджують теорію вчених про те, що мозок повинен докласти реальних зусиль для позбавлення тіла від сидячого способу життя, а тренуючи когнітивні здібності, людина дбає про власну фізичну активність.