Цистит: причини, симптоми, лікування

Більше половини представниць прекрасної половини людства стикалися у своєму житті з циститом – запаленням сечового міхура. Захворювання це небезпечне тим, що коли його не лікувати, інфекція може висхідним шляхом піднятися до нирок і стати причиною пієлонефриту. Про те, чому розвивається загострення і як йому запобігти, читайте в нашому інтерв'ю.

Тетяна Будник, канд. мед. наук, доцент кафедри нефрології та нирково-замісної терапії НМАПО ім. П. Л. Шупика

Цистит – найпоширеніше урологічне захворювання у жінок. З чим це пов'язано?

Висока частота захворюваності на цистит у жінок пов'язана з анатомічними особливостями будови сечостатевої системи (коротка і широка уретра, близько розташована до піхви і заднього проходу), в результаті чого патогенні мікроби легко потрапляють у сечовий міхур і можуть спровокувати запалення в будь-який час року. У більшості випадків інфікування пов'язане зі статевим життям, через що цю недугу ще називають хворобою медового місяця. Нерідко через 36-48 годин після сексу жінка може відчути характерні неприємні різі внизу живота і позиви до частого сечовипускання – основні симптоми циститу.

Ризик розвитку циститу істотно зростає при переохолодженні. Чим обумовлений розвиток захворювання в цьому випадку?

Кондиціонери, переохолодження, стреси, недосипання, недоїдання, депресії – все це може запустити запальний процес. Правильніше буде сказати, що ослаблення загального імунітету призводить до погіршення місцевого імунітету, в результаті захисні сили організму слабшають. Мікроорганізми (а більш ніж у 80% випадків це кишкова паличка ешерихія колі) починають активно розмножуватися і короткою широкою уретрою піднімаються прямо в сечовий міхур, викликаючи його гостре запалення – цистит.

Які симптоми характерні для циститу?

Як правило, ознаки гострого циститу настільки яскраві та характерні, що їх складно з чимось переплутати. Вони можуть виникнути раптово, але можуть наростати і поступово. По-перше, часті (іноді кожні 15-20 хвилин), болючі, з відчуттям різі та печіння сечовипускання невеликими порціями. По-друге, постійне відчуття неповного випорожнення сечового міхура. Зазвичай жінки відзначають дискомфорт і біль внизу живота, сеча стає каламутною, іноді навіть з крапельками крові в кінці акта сечовипускання. Може піднятися температура до субфебрильних значень: 37,0-37,2 ^оС. Все це нерідко супроводжується загальною слабкістю, млявістю, занепадом сил.

Маленькі діти, особливо дівчатка, схильні до циститів через захоплення батьків підгузками.
Справа в тому, що підгузки створюють ідеальні умови для розмноження і поширення
низки хвороботворних мікроорганізмів, здатних стати причиною циститу.
Тому потрібно не забувати регулярно міняти дитині підгузки, а до кінця першого року життя,
в принципі, бажано від них відмовитися.

Якщо у жінки спостерігаються перші прояви циститу, які методи лікування можна їй порадити?

При перших проявах циститу потрібно звернутися до терапевта або сімейного лікаря. Якщо це повторний випадок циститу, тоді краще проконсультуватися у вузького фахівця (уролога або нефролога), щоб не допустити ускладнень. І вже за результатами аналізів фахівець призначить адекватне лікування.

Існують прийняті стандарти лікування циститу, насамперед це протимікробна терапія. Рекомендується прийняти спазмолітик, наприклад, но-шпу. Дуже важливий також повноцінний питний режим – 1,5-2 літри води протягом доби. Під час циститу необхідно дотримуватися відповідної дієти: виключити з раціону гострі, жирні, солоні, кислі продукти і алкоголь. Спеції сприяють подразненню слизової сечового міхура, тому в період лікування бажано обійтися без них.

Часто жінка не звертається до лікаря, вважаючи, що запалення і так пройде. Чим це загрожує?

Звісно, симптоми за кілька днів можуть самі зійти нанівець, але в більшості випадків патогенні мікроорганізми залишаються на місці. Сьогодні доведено, що при кожному повторному епізоді циститу інфекція піднімається все вище у верхні відділи сечового тракту і сприяє розвитку пієлонефриту. А це вже набагато важчий стан. Особливу увагу проблемі варто приділити жінкам, які планують вагітність, адже осередок інфекції в малому тазу – це загроза безпліддя або невиношування плоду. Тому їм необхідно отримати адекватне лікування, щоб повністю позбутися збудників захворювання.

Які профілактичні заходи можна порадити, щоб знизити ризик виникнення циститу?

В якості профілактики ефективні рослинні або синтетичні препарати з протизапальним, сечогінним ефектом. Хороші, перевірені часом результати дає журавлиний сік. Але в гострий період циститу, звісно, рослинні препарати не зможуть повністю позбавити від збудників інфекції.

ЩОБ УНИКНУТИ ЦИСТИТУ

1. Уникайте переохолодження.

2. Не носіть тривалий час сильно обтягуючу білизну, стрінги або бікіні. Вони перешкоджають нормальному кровообігу і сприяють розвитку інфекції. Дослідники встановили, що така білизна – також прямий шлях для бактерій з ануса до піхви.

3. Дотримуйтесь особистої гігієни.

4. Пийте достатню кількість рідини: 1,5-2 л води на день.

5. Відвідуйте туалет в міру появи позивів до сечовипускання, не терпіть (оптимальний режим спорожнення сечового міхура – кожні 2-3 години).

6. Якщо були випадки циститу в минулому і вони регулярно повторюються, для профілактики рецидиву до або після статевого акта прийміть протимікробний препарат, рекомендований лікарем.

7. Використовуйте засоби народної медицини: сухе листя мучниці (30 г) змішайте з насінням петрушки (20 г). Залийте суміш холодною водою і настоюйте 6 годин. Потім прокип'ятіть її 10 хвилин на середньому вогні. Остудіть, процідіть. Пийте відвар протягом дня невеликими ковтками.