Вчені навчилися зберігати життєздатність печінки поза тілом до одного тижня

Дослідники зі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха розробили нову медичну установку, яка здатна відновлювати пошкоджену людську печінку і протягом одного тижня поза організмом підтримувати її життєздатність.

Пристрій описано в журналі Nature Biotechnology як складну перфузійну систему, що імітує основні функції печінки і підтримує життєдіяльність органа. За словами дослідників, завдяки новій технології пошкоджена печінка може повністю відновитися протягом декількох днів, що істотно підвищує шанси на порятунок життя пацієнтів, що страждають серйозними захворюваннями печінки, в тому числі онкологічними.

«Успіх цієї унікальної перфузійної системи, розробленої за чотири роки групою хірургів, біологів та інженерів, відкриє дорогу для багатьох інновацій в трансплантології і онкології, а також допоможе пацієнтам, для яких немає доступних трансплантатів печінки», – пояснив П'єр-Ален Клав'єн, професор Швейцарської вищої технічної школи Цюріха, один з авторів дослідження.

Вчені відзначили, що коли 2015 року проект починався, зберігати печінку в установці живою вдавалося тільки протягом дванадцяти годин. Завдяки подальшим удосконаленням системи вони змогли успішно проводити перфузію пошкодженої печінки упродовж семи днів, протягом яких не тільки добилися підтримки функцій життєдіяльності органа, а й значно поліпшили його стан, очистивши печінку від жирових відкладень і навіть досягнувши її часткової регенерації.

Після вдалої перевірки роботи системи на зразках свинячої печінки, дослідники провели низку експериментів зі зразками печінки людини, від яких через серйозність ушкоджень відмовилися у всіх трансплантаційних центрах Європи. Результат перевершив навіть найсміливіші очікування – шість з десяти зразків людської печінки відновилися до виконання усіх функцій протягом одного тижня після застосування нової медичної установки.

Отримані результати переконливо свідчать про ефективність розробленої системи не тільки для тривалого зберігання органів-трансплантатів, а й для лікування захворювань, деякі з яких раніше вважалися практично невиліковними, наприклад, жирової дегенерації печінки.