Що сильніше збільшує ризик смерті: стрес або спосіб життя, з'ясували вчені

Сильний стрес скорочує життя людини приблизно на три роки, довели фінські вчені з Національного інституту охорони здоров'я і соціального забезпечення.

Дослідники з'ясували, що на очікувану тривалість життя впливають не тільки традиційні чинники ризику, такі як шкідливі та здорові звички, але сама якість життя людини, пише sciencedaily.com.

Доведено, що основними причинами скорочення тривалості життя 30-річних чоловіків є куріння і діабет. Куріння забирає в середньому 6,6 року, а діабет – 6,5 року. При цьому сильний стрес скорочує тривалість життя чоловіків на 2,8 року.

Ці результати засновані на дослідженні, в якому вчені з Фінського інституту охорони здоров'я і соціального забезпечення розрахували вплив безлічі чинників ризику, в тому числі пов'язаних зі способом життя, на очікувану тривалість життя чоловіків і жінок.

Дослідження також показало, що нестача фізичних вправ знижує очікувану тривалість життя 30-річних чоловіків на 2,4 року. З іншого боку, вживання великої кількості фруктів продовжує життя на 1,4 року, а овочів – на 0,9 року.

Що стосується 30-річних жінок, то куріння скорочує їхнє життя на 5,5 року, діабет – на 5,3 року і важкий стрес – на 2,3 року.

Вплив на очікувану тривалість життя літніх людей був аналогічним, але меншим, ніж у молодших вікових групах.

Причому найбільш важливим виявилося саме суб'єктивне сприйняття стресу. Якщо людина відчувала, що рівень стресу у неї був приблизно таким же, як у інших людей, це збільшувало тривалість її життя. В цілому, відчуття меншого стресу, ніж у середньому в оточення, позитивно впливало на тривалість життя.

Дослідження було засноване на даних, отриманих від чоловіків і жінок у віці від 25 до 74 років у рамках Фінського національного дослідження за допомогою анкет і вимірювань.

Читати далі

Мнение специалиста

Підпишіться на щотижневу розсилку наших новин

Також читають

ВИПАДКОВА СТАТТЯ

РЗ №17|Професор Ірина Карабань: «З нашого колективу йдуть або за віком, або на небо»
Завідуюча відділу екстрапірамідних захворювань нервової системи з Центром паркінсонізму ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», президент Української асоціації з проблеми п ...
[ read more ]
Load next