Еволюція людського серця, або Чому цей орган потребує постійного фізичного навантаження

Унікальне дослідження провели вчені кардіологічної лабораторії при Гарвардському університеті. Вони порівняли серця африканських приматів, людей, що мають невелике фізичне навантаження, і спортсменів. Ця робота проливає світло на еволюцію і адаптацію серця до нашого способу життя.

Шимпанзе – наші найближчі еволюційні родичі – проводять більшу частину дня, харчуючись, неспішно переміщаючись деревами і відпочиваючи. Однак є у них і короткі періоди активних ігор. Ця нетривала, але інтенсивна напруга створює тиск в камерах серця, що є причиною більш товстих і жорстких його стінок.

Давнім людям, навпаки, доводилося полювати і збирати їжу для того, щоб вижити. Для цього вони мали ходити і бігати на великі відстані. У міру розвитку землеробства людям була потрібна така ж фізична витривалість, щоб орати, садити і збирати урожай. У результаті людські серця розвивалися з більш тонкими стінками, щоб бути більш еластичними. Камери серця стали трохи більшими, до того ж вони мають здатність злегка скручуватися (подібно до віджиму рушника), що допомагає впустити більше крові назад у серце, коли воно розслабляється.

Серце сучасної людини теж адаптується протягом життя залежно від того, які вправи ми робимо або не робимо.

Головна насосна камера серця – лівий шлуночок – яскраво відображає вид діяльності, яку зазвичай виконує людина. Ліві шлуночки бігунів на довгі дистанції довші, більші та еластичніші, ніж у решти людей (і тому здатні справлятися з великими об'ємами крові).

З іншого боку, серця футбольних гравців більш пристосовані до коротких, інтенсивних навантажень, що відображає їхні силові тренування. Стінки їхнього лівого шлуночка більш товсті, що дозволяє їм краще справлятися з тиском, а не з об'ємом. Однак серця у них доволі еластичні.

Дослідивши серця групи чоловіків у віці від 20 до 30 років, які не займалися спортом, лікарі виявили, що їхні нетреновані органи виявилися подібними до мавпячих – з більш товстими і менш еластичними стінками.

Вчені зробили висновок, що коли людина має мало фізичного навантаження, то її серце і кровоносні судини щодня пропускають крові менше, ніж та кількість, для якої вони призначені. Внаслідок цього серце і кровоносні судини стають більш щільними і менш еластичними, що загрожує гіпертонією та іншими серцевими захворюваннями.

Крім того, це створює замкнуте коло: чим менше ми рухаємося, тим менше вправ зможемо виконувати, але ж саме вони допомагають нам зберігати здоров'я. Тому фізична активність необхідна нашому серцю протягом усього життя: і у 20 років, і у 80!
 

На жаль, тільки близько 20% дорослих виконують рекомендовані лікарями 150 хвилин на тиждень фізичних вправ помірної інтенсивності, хоча еволюція створила людину так, що вона не може жити без руху!