Вчені встановили, що хвороба Паркінсона має два вогнища зародження
Вчені з Орхуського університету (Данія) опублікували нове дослідження, в якому висунули гіпотезу про те, що осередок хвороби Паркінсона локалізується у двох різних органах – мозку або кишківнику.
Хвороба Паркінсона (ХП) – друге за частотою нейродегенеративне захворювання людини – вважається хворобою літніх людей. При даній патології відбувається порушення моторних функцій, людина втрачає здатність контролювати координацію рухів. Хвороба Паркінсона вважається невиліковною, а в деяких випадках погано піддається медикаментозній корекції.
Аналізуючи дані після розтину пацієнтів, які померли від ХП, вчені класифікували два підтипи захворювання. Один з них починається в головному мозку, інший – в кишківнику.
Перший підтип хвороби формується в периферичній нервовій системі кишківника і потім поширюється в мозок. При другому підтипі захворювання починається безпосередньо в головному мозку і, можливо, використовує для цього систему нюхових нервів. Як відомо, одним з найбільш ранніх ознак розвитку ХП є втрата нюху.
«Цілком імовірно, що ці різні типи хвороби Паркінсона потребують різних стратегій лікування», – звертає увагу один з авторів наукового дослідження Пер Боргхаммер. На думку вчених, тепер, коли стали відомі механізми зародження хвороби, можна більш ефективно профілактувати патологію. Автори роботи вважають, що за допомогою заходів, спрямованих на підтримку кишкової мікробіоти, можна домогтися дієвих результатів щодо запобігання розвитку ХП.
Крім того, з огляду на нові факти про хворобу Паркінсона, дослідники говорять про те, що лікування цього нейродегенеративного захворювання має бути максимально персоніфікованим, а терапію необхідно адаптувати і призначати в залежності від вогнища зародження патології.
Мнение специалиста