Вчені розвінчали головний міф про домашні рослини

Отримані на основі фундаментального дослідження дані свідчать про те, що кімнатні рослини насправді не очищають повітря в домі.

Наповнення свого будинку горщиками з рослинами здатне зробити людину щасливішою і продуктивнішою, проте повітря в приміщенні це не зробить чистішим. Хіба що помістити від 10 до 1000 кімнатних рослин на кожен квадратний метр житлового простору, пише sciencealert.com.

Дослідження, засноване на 30-річних спостереженнях, виявило, що кімнатні рослини не мають великої цінності для очищення повітря. Автори роботи вважають, що для звичайного будинку або офісу площею 140 м² потрібно 680 кімнатних рослин (п'ять на квадратний метр) для досягнення того ж ефекту, що пара відкритих вікон. Очевидно, що подібне використання простору є нерозумним, адже навіть однієї рослини на квадратний метр буде дуже мало.

«Те, що рослини очищають повітря, було поширеною помилкою протягом тривалого часу. Рослини прекрасні, але насправді вони не можуть вплинути на якість повітря в домі або офісі», – каже інженер-еколог Майкл Ворінг з Дрексельського університету.

Цей міф виник 1989 року, коли НАСА провело дослідження рослин, щоб з'ясувати, чи можуть вони фільтрувати хімічні речовини, які викликають рак, на космічних станціях.

Рослини помістили до повітронепроникної камери розміром менше кубічного метра, і результати вийшли вражаючими: до 70% токсичних забруднювачів у повітрі були видалені.

Однак невелика герметична камера вельми відрізняється від реального житла. До того ж, пізніше дослідження НАСА значною мірою було вирване з контексту. Тому сучасні дослідники стверджують, що в типовому приміщенні звичайна вентиляція є набагато ефективнішою, ніж рослини.

Дім, повний рослин, – це красиво, але не може вплинути на якість повітря. Особливо якщо врахувати, що деякі рослини виділяють спори та інші біочастки.

«Це, без сумніву, приклад того, як наукові результати можуть вводити в оману або бути невірно витлумаченими згодом», – резюмує Ворінг.

Втім, це також чудовий приклад того, що наукові дослідження повинні постійно переглядатися, а їх результати – піддаватися сумніву, щоб ми могли наблизитися до розуміння того, що насправді відбувається навколо нас.