Генетики розкрили секрет лицарів-хрестоносців за допомогою аналізу ДНК

Аналіз ДНК дев'яти хрестоносців, які жили у XIII столітті та поховані в Лівані, показав, ким насправді були ці лицарі. Результати дослідження опубліковані в Американському журналі генетики людини.

Група генетиків з Інституту Сангера в Кембриджі (Великобританія) провела аналіз ДНК хрестоносців, похованих у Сидоні (Ліван). Це відкрило нові факти про їхнє походження, а також дозволило зрозуміти, який генетичний відбиток вони залишили у місцевого населення, пише phys.org.

«Нам відомо, що Річард Левове Серце брав участь у хрестових походах, але ми мало знаємо про простих солдатів, які воювали і гинули там. Стародавні зразки ДНК дають нам уявлення про це», – каже старший автор дослідження Кріс Тайлер-Сміт, генетик з Wellcome Sanger Institute. «Наші результати дають нам інформацію про походження людей, які воювали в армії хрестоносців. І це були не тільки європейці. Ми виявили виняткову генетичну різноманітність на середньовічному Близькому Сході, де люди різних національностей пліч-о-пліч воювали і вмирали», – доповнює перший автор дослідження Марк Хабер, який також працює у Wellcome Sanger Institute.

Археологічні дані свідчать про те, що 25 осіб, чиї останки знайдені в могильнику біля замку хрестоносців, були воїнами, які загинули в бою у 1200-х роках. Тайлер-Сміт, Хабер і їхні колеги, провівши генетичний аналіз останків дев'яти хрестоносців, виявили, що троє з них були європейцями, четверо – з Близького Сходу, а двоє мали змішане генетичне походження.

Протягом всієї історії людства інші масові міграції людей, такі як переміщення монголів під проводом Чингісхана через Азію або прибуття іберійських колонізаторів у Південну Америку, докорінно змінили генетичний склад  цих регіонів. Але вплив хрестоносців був недовгим, адже їхні генетичні сліди у сьогоднішніх жителів Лівану незначні. «Місцеве населення доклало багато зусиль до вигнання прибульців, домігшись успіху через пару сотень років», – підкреслює Тайлер-Сміт.

Аналіз стародавньої ДНК може багато розповісти і про історію людей, що жили в Лівані 2000 років тому, в епоху Стародавнього Риму. Вчені виявили, що сьогоднішнє населення країни генетично найбільш схоже з «римськими ліванцями». «Якщо ви подивитеся на генетику людей, які жили в давньоримський період, і на генетику людей, що живуть там сьогодні, то можете подумати, що між римським періодом і сьогоднішнім днем ​​нічого не відбувалося. Той факт, що протягом деякого часу населення Лівану включало в себе європейців і людей зі змішаним походженням, не залишив сліду в генах», – розповідає Хабер.

Ці дані вказують на те, що в історії людства можуть бути й інші важливі події, які не виявляються в ДНК сучасних людей. «У нашій історії могло бути безліч випадків генетичного змішування, які зникли без сліду», – заявляє Тайлер-Сміт.

Те, що дослідники зуміли упорядкувати та інтерпретувати ДНК дев'яти хрестоносців, саме по собі дивно. ДНК розкладається швидше в теплому кліматі, а останки були спалені та поховані. Тому попередні дослідження були зосереджені головним чином на сучасній популяції. Нинішній же успіх вчених став можливим завдяки досягненням у технології секвенування ДНК.

«Історичні записи часто бувають дуже фрагментарними і упередженими. Генетика здатна розповісти нам про речі, яких немає в документальних джерелах», – підводить підсумок Хабер.