Алергія: зупинити до початку!

Кількість алергіків невпинно зростає. А імунологи та алергологи все наполегливіше говорять, що вводити алергенно небезпечні продукти в раціон дитини потрібно якомога раніше. У чому ж тут сенс?

«Рибу слід починати давати малюкові після 8 місяців, яйце – після року, шоколад не можна вживати дитині віком до 3 років». Ось невеликий перелік загальновизнаних рекомендацій із харчування дітей. Головна мета подібних обмежень – уникнути алергічної реакції дитячого організму. І на цьому тлі в січні 2017 року Національний інститут охорони здоров’я США (NIH) офіційно переглянув свою позицію про вплив на організм алергенних продуктів. Зокрема, вчені рекомендують починати годувати дитину 4–6 місяців одним із найсильніших алергенів – арахісом!

Ця заява була опублікована в журналі New England Journal of Medicine ще в 2015 році. На основі результатів глобального дослідження вчені зробили висновок, що діти, які вживали продукти, які вважаються алергенами, у віці до року, на 80% рідше страждають на алергію. Те ж дослідження показало, що 45% людей, які страждають на харчову алергію, не вживали продукти-алергени до 7-річного віку. Вчені дійшли висновку, що потрапляння алергенно небезпечних продуктів в організм дитини 4–6 місяців значно знижує ризик розвитку хвороби в майбутньому. Чому так?

Що таке алергія?

Алергія (грец. ἄλλος – інший, чужий + ἔργον – вплив) – це широка, різноманітна група хвороб, об’єднаних за принципом гіперчутливості. Коли імунна система людини надмірно реагує на нешкідливі продукти, такі як цитрус або пилок, виникає алергія. Організм намагається боротися з нібито шкідливими частинками, починається комплексний, місцевий і загальний патологічний процес у відповідь на пошкодження або дію патогенного подразника, що виявляється в реакціях, спрямованих на його усунення. Він може бути виражений у формі як нежиті й свербежу, так і небезпечних анафілактичних реакцій.

Однозначної відповіді, чому алергія розвивається в одних людей і повністю відсутня в інших, немає. Справа в поєднанні генетичної складової і впливу навколишнього середовища на конкретний організм.

Те, що ми їмо, де живемо і хто наші батьки, безпосередньо впливає на ризик розвитку алергії. Наприклад, є дані, що діти австралійських емігрантів уразливіші до алергій, ніж діти потомствених австралійців. Тобто батьки, народжені в інших частинах світу, не передали дітям імунітет захисту в конкретних кліматичних умовах Австралії з її унікальною флорою і фауною.

Звідки беруться алергіки

Однією з причин того, що кількість алергіків збільшується у всьому світі, фахівці вважають «виняткову гігієну».

Діти ростуть практично в стерильних умовах, не стикаючись із брудом і мікробами. Навколо дитини все ретельно миють, дезінфікують і чистять... Високий рівень гігієни призводить до того, що дитячому організму не потрібно вчитися відрізняти небезпечні речовини від нешкідливих, імунна система не стикається з побутовими алергенами і не «знає» як і коли правильно реагувати на подразник.

За даними статистики, за 10 років (з 2007 до 2017 року) в Україні алергічна симптоматика серед дітей зросла в 10 разів! Якщо у 2007 році лише у 2,5% дітей спостерігалися алергічні риніти, у 9% – дерматити та у 3% – бронхіальна астма, то вже в 2017 ці показники збільшилися: до 20% – риніти, 15% – дерматити і 18% – бронхіальна астма.

Другим чинником, що сприяє стрімкому зростанню кількості людей, які страждають алергічними реакціями, вважається використання антибіотиків. Здорова бактеріальна флора запобігає алергічним захворюванням, а прийом антибіотиків (навіть при незначних недугах) пошкоджує імунну систему загалом. Дефіцит вітаміну D й ожиріння також пов’язують зі збільшенням алергічних проявів.

Що робити батькам?

На щорічній конференції Американської колегії алергії, астми та імунології (ACCAI) були представлені дані опитування педіатрів. Питання стояло так: чи радять вони починати давати малюкам алергенні продукти у віці 4–6 місяців, як рекомендують вчені? Зі 100% дитячих лікарів майже половина відповіла «ні», ⅓ запропонувала вводити алергени (зокрема, арахіс) у раціон малят після року, і лише переважна меншість скористались рекомендаціями Національного інституту охорони здоров’я.

«Потрібно 10 років для того, щоб клінічні рекомендації прижилися в практичній медицині, – коментує ситуацію професор педіатрії Загальнонаціональної дитячої лікарні (США) та представник ACCAI Дейв Стукус. – Потрібно вирішувати питання інформування батьків, у чому суть такого небезпечного, на їх погляд, прикорму».

Фахівці вважають очевидним, що батьки мають вводити алергени в раціон малюка до півроку. Всі дані свідчать про те, що це допоможе дітям уникнути алергії в подальшому. Якнайкраще подібний прикорм вводити під наглядом алерголога, який зможе проконтролювати процес і вчасно надати допомогу. «Звісно, я розумію, як страшно батькам давати своїм малюкам алерген! – каже Дейв Стукус. – Але повірте моєму досвіду, алергія страшніше!»