Медики з'ясували, скільки потрібно спати, щоб не осліпнути

Міжнародній групі дослідників зі США та Німеччини вдалося виявити зв'язок між безсонням і ризиком втрати зору у людей, які страждають на глаукому. На думку вчених, винним у цьому може бути стрес.

Дослідження продемонструвало, що пацієнти із глаукомою більше, ніж люди, які не страждають захворюваннями зору, схильні до стресів, у результаті яких у них може з'явитися безсоння.

Вчені проаналізували звички сну 6700 людей із діагностованою глаукомою. Враховувалися такі параметри: наскільки втомленими вони почувалися протягом дня, якою була тривалість їхнього нічного сну, чи приймали вони снодійне і чи страждають такими порушеннями сну, як апное.

Результати дослідження переконливо продемонстрували, що у хворих на глаукому пацієнтів, які спали вночі менше трьох і більше десяти годин, втричі частіше спостерігалося пошкодження зорового нерва, ніж у тих, чий нічний сон тривав у середньому 7 годин. Підвищений ризик розвитку такого ускладнення був також у тих пацієнтів, які відчували сонливість протягом дня. Вчені відзначають, що при цьому припущення про наявність зв'язку між глаукомою і апное уві сні не знайшло жодних підтверджень.

Також дослідникам не вдалося встановити точну причину виникнення подібних зв'язків, але вони висловили припущення, що поява безсоння може бути спровокована стресом, заснованим на страху прогресування захворювання і втрати зору. Тому для людей із глаукомою експерти розробили спеціальні методи релаксації з використанням аутогенних тренувань і бадьорих, веселих мелодій, які покликані поліпшувати настрій таких пацієнтів. Однак фахівці звертають увагу на те, що це в жодному разі не повинно стати заміною лікування, що знижує очний тиск, а тільки його доповненням.

Найефективнішим способом запобігти погіршенню і повній втраті зору внаслідок глаукоми є рання діагностика захворювання, проведена кваліфікованим фахівцем. Тому після 40 років відвідування лікаря-офтальмолога мають стати регулярними.