Чому пандам дуже важко знайти своє кохання

Не дивно, що пандам загрожує вимирання. Дослідники виявили, що ці симпатичні тварини дуже погано розрізняють своїх потенційних партнерів, що створює труднощі в пошуку пари.

Будь-яка тварина вміє розпізнавати статевих партнерів на доволі значній відстані. Будь-яка, але тільки не панда. Вчені з'ясували, що великі панди здатні впізнавати один одного за специфічним «беканням» лише на відстані не більше 20 метрів. При цьому зрозуміти, самка це або самець, вони здатні лише при дистанції 10 м, пише nature.com.

Для порівняння: слон упізнає іншого слона на відстані до 1 км, а орангутанг – 300 м. Навіть у повільних коал ця відстань досягає 50 м.

Не дивно, що у панд, які мешкають в густих заростях бамбука, виникають складнощі з пошуками кохання. Тільки зіткнувшись буквально ніс до носа, вони можуть розпізнати свою «другу половинку». Ці дані пояснюють причину того, що панди так погано розмножуються у природних умовах.

Більшу частину життя панди проводять на самоті та спілкуються із собі подібними тільки в сезон спаровування, який триває з березня по травень. Інформацію про статевого партнера і його готовність до продовження роду вони отримують завдяки нюху. Цікаво, що лише в період спаровування ці мовчазні тварини стають доволі галасливими.

На жаль, розмноження панд у неволі дуже рідко відбувається природним чином. Як правило, доводиться використовувати штучне запліднення. Ця тварина знаходиться у Червоній книзі. У природі їх залишилося лише 2000 особин.