Данські вчені виділили з давньої «жуйки» ДНК первісної людини

Дослідникам з Університету Копенгагена (Данія) вдалося витягти повний людський геном з тисячолітньої «жувальної гумки». За їхніми словами, це нове невикористане джерело древньої ДНК.

При розкопках у Лолланді археологи виявили 5700-річну «жуйку», виготовлену з березової смоли. Це перший випадок, коли вчені змогли витягти весь людський геном не з кісток людини, а з чогось іншого.

«Ми також отримали ДНК з мікробів порожнини рота і декількох важливих людських патогенів, що робить цю знахідку дуже цінним джерелом давньої ДНК, особливо для тих періодів, з яких у нас немає відповідних людських останків», – прокоментував автор дослідження Ханнес Шредер.

Художня реконструкція жінки, яка жувала березову смолу. Її назвали Лолою. Ілюстрація Тома Бьйорклунда

Виходячи з генома древньої людини, вчені з'ясували, що березову смолу жувала жінка. Генетично вона була тісніше пов'язана з мисливцями-збирачами з материкової Європи, ніж із тодішніми мешканцями центральної Скандинавії. Також дослідники виявили, що у неї, ймовірно, була темна шкіра, темне волосся і блакитні очі.

Березова смола була знайдена під час археологічних розкопок у Зільтхольмі, на схід від Редбіхавна на півдні Данії.

«Це найбільша ділянка кам'яного віку в Данії, і археологічні знахідки дозволяють припустити, що люди, які жили там, інтенсивно використовували природні ресурси в епоху неоліту, тобто періоду, коли землеробство і домашні тварини вперше були завезені до південної Скандинавії», – додав Тейс Дженсен, співавтор дослідження.

Дослідники також виявили в жуйці сліди ДНК рослин і тварин, особливо фундука і качки, які могли бути частиною раціону людини. Крім того, вченим вдалося витягти ДНК з декількох мікробіот, що жили в ротовій порожнині древньої людини, включаючи багато коменсальних видів і патогенні мікроорганізми.

«Добре збереглися різні види бактерій, характерні для мікробіома порожнини рота. Наші предки жили в іншому середовищі, вели інший спосіб життя і їли відмінну від нашої їжу, тому цікаво дізнатися, як це відбилося на їх мікробіомі», – повідомив Ханнес Шредер.

Дослідники також виявили ДНК, схожу на вірус Епштейна-Барр, що викликає, як відомо, інфекційний мононуклеоз.

 

Читати далі

Мнение специалиста

Підпишіться на щотижневу розсилку наших новин

Також читають

ВИПАДКОВА СТАТТЯ

Науковці висунули нову гіпотезу щодо призначення сновидінь
Американські фізіологи стверджують, що яскраві образи, які виникають під час сну, здійснюють стимулюючий вплив на нейрони зорової кори, захищаючи її від швидкої «перебудови» для виконання інших функці ...
[ read more ]
Load next