Як вирахувати ризик розвитку інфаркту точніше, ніж генні тести, – несподіване відкриття вчених

Вчені з Імперського коледжу Лондона виявили, що генетичні тести, які прогнозують загрозу виникнення серцевих захворювань та інфаркту, програють у порівнянні зі звичайними методами діагностики. Результати опубліковані у Журналі Американської медичної асоціації.

Дослідники розробили дуже складний тест, який аналізує тисячі так званих генетичних варіантів, пов'язаних зі здоров'ям серця. Але результати тесту не додали нічого нового в порівнянні зі стандартним методом, який використовують на даний час.

Вчені підкреслили: дослідження не суперечить попереднім висновкам про те, що гени людини можуть піддавати її більш високому ризику захворіти. Але генетичні дані поки дають не набагато більше інформації, ніж звичайне обстеження. Все може змінитися в майбутньому, оскільки наші знання про гени, що впливають на загрозу виникнення серцевих захворювань, поліпшаться.

Доктор Іоанна Цулакі, провідна авторка дослідження в Імперській школі громадської охорони здоров'я, сказала: «Генетичні тести, що дозволяють прогнозувати ризик розвитку захворювання, стають все дешевше і незабаром стануть частиною повсякденної допомоги пацієнтам. Тому нам потрібно було оцінити, чи можуть вони дати нову інформацію. Поки що це не так».

Хвороба серця є основною причиною смерті в усьому світі. На даний час лікарі, коли хочуть оцінити ризик розвитку серцевих захворювань, розраховують показник на підставі таких чинників, як вік, стать, рівень холестерину, артеріальний тиск, діабет і куріння. Він показує ризик розвитку серцево-судинних захворювань протягом наступних 10 років. Якщо ризик перевищує 10%, пацієнту рекомендують лікування для зниження рівня холестерину.

«Наше дослідження показало, що легко зібрана інформація, така як вік, стать, артеріальний тиск і рівень холестерину, як і раніше є найбільш потужним інструментом, який ми маємо для того, щоб зазирнути в майбутнє і передбачити ризик виникнення у вас хвороби серця або серцевого нападу», – каже доктор Джошуа Елліотт, перший автор дослідження.